КИДАЛА — ТЛУМАЧЕННЯ
кидала
Той, хто чинить шахрайство, обман.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
КИДА́ЛА
Див. кида́йло.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
КИДА́ЛО
Див. кида́йло.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
КИ́ДАТИ аю, аєш, недок., КИ́НУТИ, ну, неш, док.
кого, що, чим.
Махнувши рукою (руками), примушувати летіти, падати те (того), що (хто) є в руці (в руках).
Приклади
- Злий і спустошений, приходив [Сафрон] додому, кидав шапку в куток. (М. Стельмах)
- Вогонь знищив побиту дошку, прикриту Заліщиками, в яку ми дозволяли відвідувачам кидати ножі для полегшення. (Т. Прохасько)
- – Шабаш! – кинувши шапку об землю, крикнув Грицько. (Панас Мирний)
- Чудо-риба вмирає на березі, та надійде казковий рибалка, і пожаліє рибу, і кине її в море. (О. Бердник)
- Десь на заметах стогнав вітер і кидав у шибки сухим снігом. (П. Панч)
безос.
Приклади
- З перебільшеною увагою струшував солодко-пахучі квіточки акації, що вітром кинуло на парчеву ковдру хворого. (Н. Королева)
Опускати, занурювати в рідину.
Приклади
- Миру над світом сіяє маяк, Тим-то спокійно свій невід рибак Кидає в море, що піниться й грає. (М. Рильський)
- Коли ж він [мішок] наповнюється до гички, два чоловіки зашивають його шкіряними дратвами, тягнуть на берег і, припнувши на довгий мотуз до човна, кидають у воду. (М. Сиротюк)
Викидати.
Приклади
- Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Надя .. поглянула на черепки, далі зібрала їх всі в одну руку і кинула за вікно геть у садок.... (Леся Українка)
перев. безос.
Сильно хитати, гойдати; підкидати.
Приклади
- Машину кидало з боку на бік, черкало об стовбури дерев. (Іван Ле)
- Астроплан в цей час жорстоко кидало з боку на бік. (В. Владко)
що, перен.
Спрямовувати, поширювати (промені, світло, тінь і т. ін.).
Приклади
- Багряне проміння кидало червоні відблиски на завіяні снігом дахи будівель. (С. Добровольський)
- Сонце мирно кидало на майдан перед сiльрадою жмути свiтла й тепла. (Б. Антоненко-Давидович)
- Так сонце після хмарної години, Коли на землю кине промінь свій, – Радіють люди й звірі, а рослини З'являються в барвистості новій. (В. Самійленко)
- Тепер ще квітка дійсності надією цвіте, не кидає ще тіні дерево зневіри. (Б.-І. Антонич)
що, чим.
Швидко звертати кудись (очі, погляд); дивитися.
Приклади
- – Не піду, бігма, не піду, – забормотіла та [жінка], кидаючи полохливо чорними очима на всі боки. (Леся Українка)
- Отаман тільки помаленьку кивнув головою.., кинув гордим оком по всіх бурлаках. (І. Нечуй-Левицький)
- Батько знишка шепнув щось матері, і діти бачили знову, як зразу здригнула вона й полохано кинула погляд на гостя. (С. Васильченко)
що і без прям. дод., перен.
Швидко, часом недбало казати, висловлювати (репліку, слово і т. ін.).
Приклади
- – Засукуй рукава! – коротко кидав жандар.... (М. Коцюбинський)
- Від бочки сильно пахло нагрітою смолою, і Вертутій покваплював тих, що підходили, коротко кидав їм: – Отам залягайте, в ровах. З двох боків луговини. (В. Близнець)
- Тоді поволі підводжуся, мию горнятко і кидаю: “наразі”. (С. Андрухович)
- Цей момент використав Вагилевич і кинув репліку, яка зовсім не стосувалася розпочатої Яковом теми. (Р. Іваничук)
- Вiдступаючи i поправляючи рукою зачiску, вiн кинув: – Заходь. (Р. Андріяшик)
У сполуч. з деякими іменниками означає – робити те, що виражене відповідним іменником.
Приклади
- [Леся:] Перед загрозою смерті вона кидає прокляття цареві. (Л. Смілянський)
- Чоловіки реготали, кидали жарти. (М. Томчаній)
- Зрідка він кидав униз короткі поради. (О. Гончар)
- До нас підходять їхні пастушки, а ми їм жарту кидаєм пучок. (Д. Білоус)
- Чужинця шани ждатимеш дарма – В твій слід він кине сміх-погорду! (Д. Павличко)
кого, що.
Залишати кого-, що-небудь; покидати.
Приклади
- – Ще ніколи не кидав я рідного села. (М. Коцюбинський)
- Товариші його не кидали. (І. Багряний)
- Ось інший знайомий художник кидає все на світі й опиняється чомусь аж у Таллінні. (Ю. Андрухович)
- Не в шовки, але одягалися. Кинути село їй було лячно. (Б. Харчук)
- Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині. (Т. Шевченко)
- [Маруся:] Душа моя знемагає, сила мене кидає. (Панас Мирний)
перев. з інфін.
Переставати робити що-небудь, займатися чим-небудь.
Приклади
- Чи важко буде обслуговувати цього мирного, культурного інваліда, що не кидає працювати. (Д. Гуменна)
- Любий хлопчику..! Кинь обручиком гратися. (М. Шеремет)
- Отож кинь летунство. (Р. Андріяшик)
- Хворим на виразку шлунка конче потрібно кинути палити. (з наук.-попул. літ.)
кого, що.
Посилати, направляти когось, щось куди-небудь.
Приклади
- Він з розгону кидає снаряд у сизодимчастий гвинтовий отвір. (М. Стельмах)
- Лінію кордону виписали так, аби зручно було кидати в наступ танки. (із журн.)
- Тепер ми знаємо, хто такі “чорні свитки” – це мобілізовані в 1943–1944 роках українські чоловіки, яких майже без зброї, навіть не переодягнувши, кидали в наступ. (з газ.)
- Капітан Чумаченко кинув штурмові групи в атаку. (О. Гончар)
кого.
Переводити з одного місця в інше.
Приклади
- Він усе ще був напіварештантом, засланцем, якого уряд міг кидати з місця на місце, як йому сподобалося. (І. Франко)
- Вчителя кидали з села в село. (Г. Хоткевич)
кого.
Ув'язнювати; відправляти, саджати (до в'язниці).
Приклади
- Кармалюка не раз кидали у в'язницю, засилали на каторгу в Сибір, звідки він утікав. (з наук.-попул. літ.)
- Вартові провели її у вогкий підвал і кинули в одиночку. (В. Кучер)
- Давид наказав осліпити Василька й кинути в тюрму, заволодівши його містами й землями. (з навч. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.