КВІТ — ТЛУМАЧЕННЯ

КВІТ ч.

род. а, перев. мн. Те саме, що кві́тка 2. Приклади
  • Біліє ромашка, запізніло виставивши на людські очі свій чарівний квіт. (із журн.)
  • Все, все покинуть, до тебе полинуть, Мій ти єдиний, мій зламаний квіте! (Леся Українка)
  • Нехай і мій зав'ється скромний квіт В вінок од українського народу. (М. Рильський)
род. у, збірн. Певна сукупність квіток; квіти. Приклади
  • Білі крейдяні шпилі гір лощать на сонці, та між горами котить річка глибока – ні дерева, ні квіту, ні щебетання.... (Марко Вовчок)
  • – Він насіяв для мене квіту по всьому світу. (І. Нечуй-Левицький)
  • Дихав [Микола] на повні груди і ніяк не міг збагнути, чим же пахне оцей незайманий, повний розкішного квіту вологий придніпровський луг. (Ю. Збанацький)
род. у, збірн. Те саме, що цвіт1 1. Приклади
  • Над кущами пінилися у квіту розлогі старі липи. (Н. Рибак)
  • Вишневий квіт осипається на молоді трави, гори чимраз вищають, з лісів пахне листям і джерельною водою. (Ю. Андрухович)
  • За довгим, білим, багатим і повним столом розкіш і квіт молодих, здорових, веселих людей. (У. Самчук)
  • Ходив Ізмарагд на Свангільдову заводь, що тягла його, мов липовий квіт бджолу. (Н. Королева)
род. у, чого, збірн., перен. Найкращі люди певного суспільного середовища. Приклади
  • Тоталітарний зашморг душив найкращий квіт нації, найволелюбніших. (з газ.)

квіти

Див. квітка.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

КВІ́ТИ ів, мн.

Певна сукупність квіток. Приклади
  • Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок. (Л. Глібов)
  • Днями було видно, як красувалась і цвіла земля, розливаючись морем квітів. (І. Багряний)
  • Біля диванів стояли невеличкі столи, на них – вази з квітами, друкарська машинка. (В. Шкляр)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.