КВИТ — ТЛУМАЧЕННЯ

КВИТ а, ч., розм.

Те саме, що квита́нція; розписка. Приклади
  • Він не раз власне через дрібницю, через те, що згубив якийсь квит, забув записати якийсь рахунок.., мусив доплачувати і переплачувати. (І. Франко)
  • – Зобов'язань проти мене не маєте жодних. Лише квит підпишете, що взяли гроші. (О. Кобилянська)
  • Пан Роздобудько, лічачи золоті кружальця, нахабно спитав: – Значиться, третина [грошей]? .. Чи, може, половина? – Третина, третина! – злякано погодився пан Купа-Стародупський. – Пишіть-но квит. (О. Ільченко)
заст. Записка. Приклади
  • – Коли хоч, я напишу до його [нього] квит, дам тобі до рук, і він тебе прийме. (І. Нечуй-Левицький)
у знач. пред. Розрахунки закінчено. Приклади
  • – Ви принесли річ, одержали за неї, що належиться, і квит. (П. Колесник)
у знач. пред. Усе закінчено; кінець, край. Приклади
  • [Яків:] Нема мені кого покидати, нема за ким і жалкувати. І за мною ніхто не пожалкує. Стало буть, кругом – квит. (М. Кропивницький)
  • – Так і напиши – “все, що я тут написав, є брехня” .. І буде квит. Отак відмовишся, і все буде в порядку. (І. Багряний)
  • Оця подія розкрила мені очі. Квит! (А. Шиян)

квити

Розрахувалися, поквиталися.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.