КАМЕНЮКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КАМЕНЮ́КА и, ж., розм.

Збільш. до ка́мінь 2. Приклади

Нав'язали моторніші цілісіньку низку каменюк. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Аж з Переяслава понавозили величезних каменюк і понакладували гори скель. (О. Стороженко)
Мокрі каменюки посеред води .. вистирчали де-де з сивої мряки. (І. Франко)
Він зрушив ногою каменюку, і з-під неї, незграбно ворушачи клешнями, виліз великий чорний краб. (І. Багмут)
Не встиг Мартин і подумати про небезпеку, як Карпо огрів його каменюкою по спині. (К. Гриб)
Треба було кинути цей кавалок хлiба, кинути просто в обличчя вартовому, як кидають каменюкою на собаку. (П. Загребельний)
Скрадався до зграйки голубів з каменюкою в руці замурзаний хлопчак. (Ю. Мушкетик)

у знач. присл. каменю́кою. Із швидкістю каменя, що падає. Приклади

Щосили розмахнувши своїм довгим батогом, вартовий хльоснув хижака навідлі, і шуліка каменюкою звалився на суху землю. (Олесь Досвітній)

у знач. присл. каменю́кою. Непорушно. Приклади

З п'яних очей повінчався, а коли оглядівся – поруч сиділа підстаркувата Хмелівна – хазяйська донька. Засиділася каменюкою в дівках. (В. Речмедін)
– Тепер мене з місця ніякий дідько не зіпхне, сидітиму каменюкою, – облизує губи Микола і неспішно чвалає до свого окопу. (Є. Доломан)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.