КАЛЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

КАЛЕ
Етимологія: італ. — стежка

Маленька вуличка, провулок або прохід між будівлями у старовинному італійському місті.
Архітектура і монументальне мистецтво

КАЛ у, ч.

Рештки перетравленої їжі, що їх викидає кишківник назовні. Приклади
  • У вітальні тиша й густий старосвітський дух нафталіну, лаврового листя й мишачого калу. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Маестро втягує носом повітря: їдко тхне хлоркою впереміш із калом. Він підіймає погляд від іржавої мушлі унітаза. (Любко Дереш)
  • При заразних кишкових захворюваннях збудники виділяються через нижню частину кишківника, тобто з калом, при черевному тифі – ще й через сечу. (з навч. літ.)
розм. Бруд, болото, грязь. Приклади
  • Земля взялась од крові калом. (І. Котляревський)
  • Ноги у їх [них] були чорні, в калу, як і ноги їх скотини. (Панас Мирний)
  • Лиш по колесах, умазаних в кал, сусiди знали, що той чи iнший їздив вночi на здобич. (М. Коцюбинський)
  • Вiдкидає [пам'ять] усе гидке, погане, брудне, як болото, як кал, i прочищує шлях. (Б. Лепкий)

КА́ЛІ невідм., с.

Застаріла назва окису калію. Приклади
  • Калі є білими, майже прозорими, ромбічними кристалами, що легко поглинають вологу з повітря та утворюють ряд гідратів. (з наук.-попул. літ.)
  • На відміну від окису кальцію їдкий натр та їдке калі добре розчиняються у воді. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.