К — ТЛУМАЧЕННЯ
К невідм., с.
П'ятнадцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука “к” (вимовляється “ка”).
К рідко ІК, прийм., з дав. в., заст.
До.
Приклади
- Ярема забрав звідсіля, що можна було взяти, забрав жінку й синка і подався ік Дніпрові. (А. Чайковський)
- Протурила його жінка об середохресті на заробітки, чи не добув би чого ік святу, щоб було чим розговітись. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Увесь день були замуровані вікна, і к вечору мороз рогом поліз. (С. Васильченко)
- Турн .. К Енею руки простягає. (І. Котляревський)
- Коли не забредеш к Мірошнику, бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало. (Є. Гребінка)
- Ще ж як руку притулив [він] к серцю ік свому. (П. Тичина)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.