ЗРІКАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗРІКА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., ЗРЕКТИ́СЯ, зречу́ся, зрече́шся; мин. ч. зрі́кся, зрекла́ся, ло́ся; наказ. сп. зречи́ся; док.

кого, чого. Відмовлятися від чого-небудь; свідомо позбавляти себе чогось. Приклади

[Поліксена:] А нащо ж ти приймала подарунки? [Кассандра:] Чому ж я мала б і того зрікатись? (Леся Українка)
Нарешті вона заявила, що зрікається відпустки і бажає щось робити. (Г. Коцюба)
Кожного разу, як паніматка .. мало не на колінах благала [чоловіка] не пригублювати хмільного, Ґудзій сумно зрікався оковитої. (Е. Андієвська)
Найлегше провести в життя ідею авторитету влади, коли народ зрікається особистої волі і віддає себе на волю того, хто зумів у свої руки забрати найбільшу силу. (з публіц. літ.)
[Маруся:] Чого ж мені радіти? Миру я зреклася, радощів його не знаю. Що ж мені зосталося? (Панас Мирний)

Відмовлятися від своїх прав на що-небудь (перев. на престол, духовний сан і т. ін.). Приклади

Думали про детронізацію [позбавлення трону] Августа, боролися за це, а він сам зрікається престолу. (Г. Хоткевич)
[Казибрід:] Склич людей, перепроси їх за все, що ти кому злого зробив, і зречися війтівства. (І. Франко)
В ніч на 24 лютого 1848 року король Франції Луї Філіпп зрікся престолу на користь свого старшого онука графа Паризького. (Н. Рибак)
Ховрашкевич з переляку ледь не зрікся свого відкриття, але вже було пізно. (О. Чорногуз)

кого. Поривати родинні або інші стосунки, оголосивши близького чужим. Приклади

[Крістабель:] Ой, мамо, що ти кажеш, бійся Бога! Як можеш ти зрікатися дітей? (Леся Українка)
Найбільше Рудикові до серця Михайло Шовкуненків. “Та що з того, – подумав Рудик, – як йому, козакові, самому батька рідного доводиться зрікатися, щоб на інженера довчитися?..”. (Г. Косинка)
Заявивши про свої претензії на те, що не належить вам за правом, ви поставили себе поза законом, і я зрікаюся вас як свого сина. (О. Авраменко, В. Авраменко)
[Жура:] А чи можна вірити людині, яка так скоро і.., пробачте, так безсердечно зреклася іншої дівчини. (І. Кочерга)

Відмовлятися від своїх попередніх висловлювань, переконань, поглядів і т. ін. Приклади

Про Губрія ж така йшла слава, що він через пиху та багатирські гордощі ніколи свого слова не зрікався. (Ганна Барвінок)
– Король уже зрікається того, про що, як говорить Хмельницький, умовлявся з ним через пана Немирича. (А. Кащенко)
Він стільки пережив за ці хвилини.., що тепер ладен був зректися навіть своїх попередніх слів. (Ю. Бедзик)

Переставати визнавати кого-, що-небудь. Приклади

[Цилюрник:] Я й сам бачу, що зовсім не слід зрікатись рідної мови. (М. Кропивницький)
Ранком ціле Чурук-Су зворушила новина: чужинець .. приймає мусульманську віру і зрікається навіки своєї поганської. (Олесь Досвітній)
Сильних не судять, а здатних узяти гору над таким супостатом, як ромеї, не зрікаються. (Д. Міщенко)
Запевняв [Тао], що незабаром я стану свідком його торжества й сам зречуся тисячолітніх мудрувань софістів та нероб. (О. Бердник)

з інфін., розм. Відмовлятися робити що-небудь; зарікатися. Приклади

Де ж вона, та й правда, візьметься, коли кожен зрікатиметься за неї обставати? І як це він чудно думав жити, нікого не займаючи, щоб і його не займано! (Б. Грінченко)
Дядько .. не зрікається їхати! Хто це їм сказав таке?... (Г. Косинка)
– Знаєш, Осман зрікся грати у твоїй комедії. (М. Коцюбинський)

із спол. що. Заперечувати що-небудь. Приклади

[Юрист:] Що обвинувачені казали? [Старий юрист:] Зрікалися, що не вбивали, звісно, та свідки й ціла справа проти них. (Леся Українка)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.