ЗРУШУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗРУ́ШУВАТИСЯ уюся, уєшся, недок., ЗРУ́ШИТИСЯ, шуся, шишся; наказ. сп. зру́шся, док.

Починати рухатися, переміщатися; зрушувати (у 3 знач.). Приклади
  • Густим дощем важких крапель обливало прихованого свідка. Та малий не зрушувався, навіть не здригався. (Ю. Логвин)
  • І в ту ж мить бахнув постріл, а натовп з криком і з зойками зрушився й шарахнувся геть. (А. Головко)
  • Вдарившись буферами, шарпнувся, зрушився з місця ешелон. (О. Гончар)
Утрачати попереднє положення. Приклади
  • Він одсунув ширму, хотів відчинити й вікно, – в горниці стояла задуха, – але закрутка була химерна, заморська, з якимось секретом, не зрушувалась. (Ю. Мушкетик)
  • Землетрус! Я зрозумів одразу. Я стояв і дивився, стерплий увесь, як зрушились стіни, немов живі, як вони загойдались над головою. (М. Коцюбинський)
перен. Починати діяти. Приклади
  • Сидів він [король] у Львові, полював, молився, грав у карти, збирав посполите рушення, але іржавий напіввіджилий механізм посполитого рушення ніяк не міг зрушитися. (З. Тулуб)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.