ЗОРАНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗО́РАНИЙ а, е.

Дієпр. пас. до зора́ти. Приклади

Куксиха вийшла на свою толоку, щоб огледіти землю, зорану на жито. (Ганна Барвінок)
Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво. (М. Коцюбинський)
То був дух щойно зораної землі, шерхіт озимини, що, заклякла під снігом, солодко потягувалася, випростуючи зелене пагіння. (В. Дрозд)
Василь Карпович побачив безмежну рівнину, зорану воронками. Тут пройшла війна. (О. Донченко)
Та вогонь розмову обрива, Зорана двигтить передова. (М. Рудь)
Тур нахмурив високе, зоране зморшками чоло. (В. Малик)
Вона [мати] задумалась. Худенька, обличчя зоране зморшками. (В. Хрущак)

зо́рано, безос. пред. Приклади

Де поле зорано, – меди пшениць пливуть. (М. Рильський)
Навкруг Будутина багато вже було зорано землi, люди будували хижi, довбали човни. (С. Скляренко)

у знач. ім. зо́ране, ного, с. Те, що зоране, оброблене плугом (про землю, ґрунт). Приклади

З дитинства пам'ятаю той весняний і щемкий запах, коли йдеш по зораному, а ноги грузнуть у теплій родючій землі. (з мемуарної літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.