ЗНАДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗНА́ДЖУВАТИ ую, уєш, недок., ЗНА́ДИТИ, джу, диш, док., кого.

Виклика́ти у кого-небудь захоплення, зачарування ким-, чим-небудь; надити (у 1 знач.), зваблювати, спокушати. Приклади

Мати сіяла хміль, щоб дівчат звідусіль Станом я знаджував, А вони, як на сміх, проминали усі. (Б. Олійник)
Дівоча знаджує краса Людей у всі часи. (М. Лукаш і В. Мисик, пер. з тв. Р. Бернса)
[Дорошенко:] Я хочу знати, хто він! .. Чим знадив так? Завзяттям і красою Чи розумом? Чи ж він любив тебе, Як я кохав? (Л. Старицька-Черняхівська)
– Я вже не та маленька твердолоба святенниця, яку ти марно намагався знадити. (О. Авраменко, В. Авраменко)

кого, що і без прям. дод. Приваблювати, вабити до себе чим-небудь принадним, звабливим; надити (у 1 знач.). Приклади

Твій образ у воді, Мов намальований, хороший, як те небо, Гойдається і знаджує до себе У глибінь. (М. Старицький)
Я не вельми люблю тинятися по базарах, .. але мої очі мимоволі знаджують гори овочів та фруктів, я милуюся ними, як довершеними мистецькими витворами. (Ю. Мушкетик)
Дивився [Петро] на білий клапоть дороги, що світився під місяцем, і ця дорога дивно знаджувала його. (Валерій Шевчук)
– Та той город вам [половцям] не вадив. Чим він вас до себе знадив? І вгадати тяжко, чим. (І. Франко)
Не що інше, як бажання майна та почестей знадило його [Мощанина], як і різних земських бояр, у Київ. (Юліан Опільський)

перев. 3 ос., кого. Впливаючи на кого-небудь, зумовлювати певні вчинки, дії і т. ін. (про почуття, настрій, стан). Приклади

Інструмент, коли б лиш знадив, вас покличе, мов братів. (В. Стус, пер. з тв. Й.-В. Гете)

кого, що. Перетягувати, переманювати до себе, обіцяючи що-небудь краще, вигідніше. Приклади

Не зраджуй, доленько, мені, не знаджуй серця гомінкого, так чорно, доленько, мені, що уповаю лиш на Бога. (П. Мовчан)
Було це західне лицарство, яке поляки знадили з собою на хрестоносний похід проти “татар і схизматиків”. (Юліан Опільський)

кого, також з інфін. Те саме, що зва́блювати 2. Приклади

Все минає... Нема сьогодні серед живих ні Троші Михайлівського, що знадив і навчив колись мене полювати, ні Вадима, .. ні метушливого Василька, жертви моєї мисливської пропаганди. (Б. Антоненко-Давидович)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.