ЗМІРКОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ЗМІРКО́ВУВАТИ ую, уєш, недок., ЗМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без прям. дод.

Додумуватися, догадуватися, міркуючи, розмірковуючи над чимось. Приклади

До всього він хапався, нічим не гордував, усьому находив приклад, в одній хвилі змірковував, де що може придатися і який зиск може принести. (І. Франко)
В першу хвилину Оля ладна втекти, але миттю змірковує, що такий вчинок був би нерозсудливим і некорисним для неї. (Ірина Вільде)
Русевич зміркував, що криком нічого Каргатові не доведеш. (Ю. Шовкопляс)
Він зняв окуляри й уважно дивився у злом уламка, наче намагаючись зміркувати, з чим можна порівняти цю незвичайну плісень. (В. Владко)

Думати, міркувати над чим-небудь, обдумувати щось. Приклади

Молодець ходив по бережку. Він не швидко йшов – змірковував. (Л. Первомайський)
[Бекер:] Ми вже добре зміркували справу: раз, два, три – та вже й в будинку. (Леся Українка)
Комісар спитав тихо: – Добре зміркував, не злякався? (Ю. Яновський)

тільки док., розм. Док. до міркува́ти 3; зрозуміти. Приклади

– І чого ж він так ненавидить мене? – Хто його зміркує? (І. Франко)
– Звідки вітер? – допитувався Остап. Але й це нелегко було зміркувати. В плавнях було тихо, як у лісі. (М. Коцюбинський)
Згодом вони зміркували, що Себастьянові .. нічого не загрожує. (М. Руденко)
Тітка стоїть біля розчиненої скрині з хлібиною в руці, а Антон з порожньою торбиною в обох. Іван одразу ж зміркував: ховають хліб у скриню. (І. Кирій)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.