ЗМУЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗМУ́ЧУВАТИ ую, уєш, недок., ЗМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого і без прям. дод.
Позбавляючи сил, стомлювати, виснажувати фізично; замучувати (у 2 знач.); мучити.
Приклади
- Рідко сходилися подорожні [до станції] застоювати чергу: на цілу ніч, безконечну ніч, що змучувала на смерть. (В. Барка)
- Я весь час хотів їсти, і це було єдине, що мене завжди по-справжньому змучувало. (Валерій Шевчук)
- – Я перетинаю кордон двічі на тиждень, і це дуже змучує. (із журн.)
- Третій день, як я підвівся з постелі і ледве-ледве плентаюсь по хаті, так змучила мене слабість. (М. Коцюбинський)
- Довга й запаморочлива дорога змучила Ананія і виснажила. (Ю. Яновський)
- Вони гамували нестерпну спрагу сіллю .. Така подорож змучила б хоч кого .. На них страшно було глянути. (М. Дашкієв)
- До кораблів він повернеться знов, хоч би й змучив даремно Коней своїх крутошиїх, під муром їх марно ганявши. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
кого.
Доводити до тяжкого морального стану, примушуючи страждати.
Приклади
- Він не просто думав або боровся з думами, а виливав ті трудні думи рядками віршів. Вони самі пливли, лилися, змучуючи його до краю. (Василь Шевчук)
- Жорстокість правителів і гайдуків, нестатки й голод змучили народ. (В. Гжицький)
Сповнювати мукою, стражданням (перев. серце, душу).
Приклади
- Він казав: – Не змучуй серця, не вмирай, ріши терпіти; Бог ласкавий до кохання, хоч багато зніс журби ти. (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
- – Бідний, нещасливий! Як він стривожиться, змучить свою душу! І я в тому винна! Пожалувала матір, а його не пожалувала. (І. Нечуй-Левицький)
- Зникають геть зневіра та вагання, Що душу всю вже змучили украй. (Б. Грінченко)
- Що змучило душу його? (П. Грабовський)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.