ЗМУЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗМУ́ЧУВАТИ ую, уєш, недок., ЗМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого і без прям. дод.

Позбавляючи сил, стомлювати, виснажувати фізично; замучувати (у 2 знач.); мучити. Приклади
  • Рідко сходилися подорожні [до станції] застоювати чергу: на цілу ніч, безконечну ніч, що змучувала на смерть. (В. Барка)
  • Я весь час хотів їсти, і це було єдине, що мене завжди по-справжньому змучувало. (Валерій Шевчук)
  • – Я перетинаю кордон двічі на тиждень, і це дуже змучує. (із журн.)
  • Третій день, як я підвівся з постелі і ледве-ледве плентаюсь по хаті, так змучила мене слабість. (М. Коцюбинський)
  • Довга й запаморочлива дорога змучила Ананія і виснажила. (Ю. Яновський)
  • Вони гамували нестерпну спрагу сіллю .. Така подорож змучила б хоч кого .. На них страшно було глянути. (М. Дашкієв)
  • До кораблів він повернеться знов, хоч би й змучив даремно Коней своїх крутошиїх, під муром їх марно ганявши. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
кого. Доводити до тяжкого морального стану, примушуючи страждати. Приклади
  • Він не просто думав або боровся з думами, а виливав ті трудні думи рядками віршів. Вони самі пливли, лилися, змучуючи його до краю. (Василь Шевчук)
  • Жорстокість правителів і гайдуків, нестатки й голод змучили народ. (В. Гжицький)
Сповнювати мукою, стражданням (перев. серце, душу). Приклади
  • Він казав: – Не змучуй серця, не вмирай, ріши терпіти; Бог ласкавий до кохання, хоч багато зніс журби ти. (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
  • – Бідний, нещасливий! Як він стривожиться, змучить свою душу! І я в тому винна! Пожалувала матір, а його не пожалувала. (І. Нечуй-Левицький)
  • Зникають геть зневіра та вагання, Що душу всю вже змучили украй. (Б. Грінченко)
  • Що змучило душу його? (П. Грабовський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.