ЗЛІСТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗЛІСТЬ зло́сті, ж.
Роздратовано-вороже почуття до кого-небудь, такий настрій; злоба.
Приклади
- Було й так, що пан .. бив [хлопця] .. Гірко прийшлося хлопцеві таке життя, злість накипіла в молодому серці. (Панас Мирний)
- Він добряча, прекрасна людина: його серце ніколи не проймається злістю і завжди підпорядковується розумові. (Олесь Досвітній)
- Тимко стояв, знявши картуза, і чорна грудка злості на брата розтавала у його серці. (Григорій Тютюнник)
Те саме, що зло 3; розлюченість.
Приклади
- Вона замітала горниці й кидала стільцями од злості. (І. Нечуй-Левицький)
- Він заговорив роздратовано, із злістю: – Вже донесли. (О. Донченко)
- Хто кидає злість – отримує теж злість, хто показує сльози, у відповідь побачить теж сльози, а хто дарує сміх, неминуче почує у відповідь теж сміх, хоч, може, й прихований. (П. Загребельний)
- З тієї злості рвучко сів на ліжку і з силою потер обличчя долонями. (Ю. Іздрик)
Активний, бойовий настрій, азарт.
Приклади
- Розумна, розрахована спортивна злість, наполеглива тактика сутички завжди приводять до перемоги. (із журн.)
- На фініші змагань на перший план виходять такі риси характеру, як спортивна злість, упевненість, сміливість, уміння керувати своїми емоціями, непоступливість. (з газ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.