ЗЛАЗИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗЛА́ЗИТИ рідко ІЗЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш, наказ. сп. злазь; ЗЛІЗА́ТИ, рідко ІЗЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗЛІ́ЗТИ, рідко ІЗЛІ́ЗТИ, зу, зеш; мин. ч. зліз і рідко ізлі́з, ла, ло; наказ. сп. злізь; док.
Лізучи (у 2 знач.), спускатися вниз звідкись, із кого-, чого-небудь.
Приклади
- Вітер був у той день навісний і могили дуже слизькі від сухої трави, отже, вилазити, а надто злазити було не дуже-то легко. (Леся Українка)
- Старі діди ізлазять з печі, На сонці гріють кров старечу. (М. Шпак)
- Став і стояв поникло. В сільраду його й не вели, а Тягнирядно навіть і з коня не злазив. (А. Головко)
- Скрізь, біля закритих крамниць і рундуків, між кочовиками, що не злазили з своїх ослів і верблюдів, .. мелькали зелені мундири пасбанів [чатових]. (П. Загребельний)
- Трохи засоромлений хлопчина зліз з дерева. (О. Донченко)
- На землю злізла ніч.... (П. Гулак-Артемовський)
Уставати, підводитися, сходити і т. ін. звідкись, із чого-небудь.
Приклади
- – А ну злазь [з воза], Левантино, бо оце вже ми й приїхали. (Б. Грінченко)
- Василько, йому тоді було всього три роки, весь вечір не злазив із рук, щось лепетав. (Микита Чернявський)
- Гнилоквас міг би їхати на грабарці, але не хоче тільки те й робити, що злазити й залазити, бо доводиться часто зупинятися. (Є. Гуцало)
- Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка. (С. Васильченко)
розм.
Приїхавши куди-небудь, виходити на зупинці.
Приклади
- На кожній зупинці хто-небудь злазив, прощався з усіма, і поїзд їхав далі. (І. Корунець, пер. з тв. Дж. Родарі)
- Погонич під'їхав під самий ґанок станції, одначе злізти з омнібуса не можна було, не ступивши в воду вище кісточок. (І. Нечуй-Левицький)
- Він стрів Павлова на станції, де обидва злізли з поїзда. (Ю. Яновський)
Спускаючись, потрапляти, проникати всередину, в межі чого-небудь, розміщеного внизу.
Приклади
- Згори спускається шнурова драбина, і по ній злазить додолу в темницю жінка і закриває за собою ляду. (Леся Українка)
- На роботу ходять [шахтарі] з обушками, до шахти спускаються “баддею” чи злазять драбинами. (Ю. Яновський)
- Злізла [Тамара] вниз, .. швиденько перетягла матрац і подушку на другий поверх, почала прилаштовувати їх. (А. Хижняк)
Зсовуючись зі свого місця, сповзати вниз.
Приклади
- Парубок з досади пошкрябав за вухом, аж шапка йому злізла на ніс. (М. Коцюбинський)
тільки 3 ос., розм.
Відпадати, відвалюватися, залишаючи ушкоджене або оголене місце на чому-небудь.
Приклади
- – А пам'ятаєш, як у нас горіли пучки, як з них шкура злазила, коли ми з тобою вимивали шерсть, настояну на вапні. (М. Стельмах)
- Обличчя козаків побуріли від сонця, шкіра злазила. (Ю. Мушкетик)
- Їх [кальмарів] також треба було спершу кинути в окріп, потім швидко покласти під холодну воду. Від цього жорстка плівка легко злазила. (Любко Дереш)
- Курю люльку далі. А язик так, як би коти дряпали. Як же шкіра з язика злізла, а наросла нова, аж тоді я почув смак у люльці. (Л. Мартович)
- Чую, що вся моя вченість злазить з лиця, як стара шкаралуща. (С. Васильченко)
Ставати непомітним, зникати, сходити.
Приклади
- Всім відомо, що фарба, яка б добра не була, згодом злазить. (О. Шугай)
- Тільки одного боявся [Лис Микита], щоб фарба не злізла з його шерсті, щоби звірі не пізнали, хто він є по правді. (І. Франко)
тільки недок., із запереч. част. не.
Постійно або протягом якогось часу перебувати де-небудь, не залишати певного місця.
Приклади
- – Та що ти, донько, поробляєш. Забулась за нас та за свого хлопця, що дідові не злазить з рук і не дає робити. (В. Стефаник)
- – Товариші, – промовив Голодуха смертельно стомленим голосом. – Слава Богу... думав, не знайду... П'ятий день з коня не злізаю.... (О. Довженко)
- Сон так і ходить за нами, дрімота не злазить із нас од підйому аж до відбою. (А. Дімаров)
Підніматися, повзти і т. ін. нагору; вилазити на що-небудь.
Приклади
- Коли вони спускалися в провалля або злазили на гору, дрібні колючі каміння сипались їм з-під ніг. (М. Коцюбинський)
- Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав. (Леся Українка)
- Єлизавета Хомівна і Марина .. злізли на неї [Високу могилу]. (І. Сенченко)
- Так само він міг би мріяти, скажімо, про те, щоб злазити на небо й подивитися, що чинить Дажбог у раю. (І. Білик)
- І сонце злізло височенько. Уже час сьомий ранку був. (І. Котляревський)
- По її товстих косах, по всій голові стриміло непричесане волосся, теліпалось понад шиєю, вилізало пасмами на вуха, злазило на чисте гладеньке бліде чоло. (І. Нечуй-Левицький)
ЗЛА́ЗИТИ а́жу, а́зиш; наказ. сп. злазь; док., що, розм.
Обійти, облазити багато місць або велику за розміром площу.
Приклади
- Ой пішла Лисичка їстоньки шукати. Ісходила гори, злазила потоки, Не знайшла нічого – злипаються боки. (І. Франко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.