ЗЛАДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗЛА́ДИТИ джу, диш; наказ. сп. зладь; док., розм.

що. Зробити, змайструвати що-небудь. Приклади
  • От якби який-небудь механічний психометр винайти, похожий на той, що зладив Вундт для міряння інтенсивності чуття. (І. Франко)
  • – Яка страшна доля! Хочу зладити її, цю свою працю, якнайретельніше... з інстинктом на будучність, – пояснювала Кобилянська. – Аби-сь покоління, що прийдуть по нас, читали і відали о житті сьогочаснім. (М. Олійник)
що. Док. до ла́дити 3; підготувати. Приклади
  • Рано веліли фірманові зладити залубеньки. (І. Франко)
  • Оце я врешті зладила до друку свої вірші. (Леся Українка)
  • – Я до втечі вже все зладив, не вистачає мені лише сталевого долота. (Юліан Опільський)
Зварити, спекти і т. ін.; приготувати (страву). Приклади
  • – Ну, а нам на обід що буде? – Та я хотіла зладити картопляну зупу.... (І. Франко)
  • – Та, може, хоч суп який зладити .. з цього шматка зайця? (М. Трублаїні)
Налагодити з ким-небудь дружні стосунки, добрі взаємини. Приклади
  • Щодня він ходив на роботу влаштовуватись. Бо в тому оркестрі, де грав, ніби з керівником не зладив. (Є. Кравченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.