ЗДІБНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗДІ́БНИЙ а, е.
Який має природні здібності; обдарований.
Приклади
- Мартович був надзвичайно здібний і дома ніколи не вчився. (В. Стефаник)
- Хлопчик був здібний, але запальний і задиркуватий. (З. Тулуб)
- [Марія:] Катерина – дуже здібний хірург, її так усі люблять. (О. Корнійчук)
- – Драматург він здібний, – відзначила Наталя Никонівна, – ця п'єса і для професійного виконання могла би стати в пригоді. (Є. Кононенко)
до чого, на що і з інфін.
Який може або вміє щось робити, здатний до чогось.
Приклади
- Тим часом дививсь я по людях, кого б послати з книжкою, і мушу тобі сказати, що не знайшов нікого здібного. (Ганна Барвінок)
- – Та як ви можете вважати мене здібним до такої гидоти? (Г. Хоткевич)
- Невмирущим є все, що здібне любити. (І. Багряний)
- Здібний до математики.
- Здібний на витівки.
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.