ЗГОДЖУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗГО́ДЖУВАТИСЯ уюся, уєшся, рідко ЗГОДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗГО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, наказ. сп. зго́дься; док.

Давати згоду (у 1 знач.). Приклади
  • [Домаха:] Карпе! У кожного свій розум і серце. Ти радиш терпіти, а я не можу, я на те не згоджуюсь. (М. Кропивницький)
  • Тільки що дістав Вашого листа і зараз одписую. Добре, я згоджуюсь, щоб замість “Дорогою ціною” перекласти “На віру”. (М. Коцюбинський)
  • Сократес згоджується – хай Ісідор їде разом з дівчиною. (О. Бердник)
  • Стару ублагали переїхати до свекра. Стара довго пручалася, а потім таки згодилася. (Панас Мирний)
  • Хлоп'ята не повірили, проте згодились піти зі мною на завод роздивитись. (Л. Смілянський)
  • Голос у Свенельда був зовсім інший – здійснився був задум його молодих літ: папа й імператор німецький нарешті згодилися стати з ним у спілку. (І. Білик)
  • – Але ж вони самі просять миру! – Просять, бо відчули себе в пастці .. А коли ми згодимося на мир і розійдемося, вони тоді переловлять нас, як зайців. (В. Чемерис)
з ким – чим і без дод. Виражати, підтверджувати свою згоду (у 3 знач.), визнаючи що-небудь правильним, доречним. Приклади
  • Коло Остапа зграєю вироювалися молоді й старі козаки, й козачки, й діти малії, й усі слухали, усі згоджалися. (Марко Вовчок)
  • Анеля меланхолійно похитала головою на знак, що вповні згоджується з тим осудом. (І. Франко)
  • А власне, згоджувався з князем Ларивон, благочестиві вчинки, благочестиві діяння – окраса всякого сущого. (П. Загребельний)
  • Дiвчинка затаїла злiсть, хлопчик, який в усьому згоджувався з нею, охоче втiк з уроку. (В. Яворівський)
  • Артем згодився з матір'ю: натщесерце, справді, дуже міх не подмеш. (А. Головко)
зго́дься, зго́дьтеся, у знач. вставн. сл. Приклади
  • Все це такі “таланти”, яких, згодься, гріх заривати в землю. (Леся Українка)
  • – Панасе Омеляновичу, не судіть Віктора так суворо, – сказала дівчина після нелегкої мовчанки. – Зміни в ньому все-таки стались, і, згодьтесь, на краще. (О. Гончар)
розм. Приходити до згоди (у 2 знач.), домовлятися, зговорюватися про що-небудь. Приклади
  • Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай, так найма робітників ліс рубати. Згодились з ним брати за невеличку плату, бо самі шукали тієї роботи. (О. Стороженко)
Найматися на роботу. Приклади
  • – А чи нема тут такої молодиці, щоб помісячно згодилась? – Чому нема? – кажуть усі. – Можна й на місяць згодитись. (Марко Вовчок)
розм. Жити мирно, без суперечок. Приклади
  • Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко буває, щоб мирились. (Ганна Барвінок)
Примирятися з чим-небудь. Приклади
  • Семенко також все коло нені та коло своєї маленької сестрички. Поволеньки згодився, біднесенький, із своєю долею. (Марко Черемшина)
тільки недок., рідко. Узгоджуватися, бути у відповідності. Приклади
  • Кожна нова думка, що не згоджувалася з її дотеперішнім світоглядом, викликала цілу бурю в молодій, не зміцнілій ще душі. (М. Коцюбинський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.