ЗВІСНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗВІ́СНИЙ а, е, розм.

Про якого знають, мають певне поняття чи уявлення; відомий, знайомий. Приклади

Земля розпарилася. З свіжої ріллі розходився якийсь дивний запах, – запах, добре звісний Якимові. (Н. Кобринська)
Голосно, але спокійно залунав усім добре звісний голос воєводи: – Щити на плечі, чвалом у ліс! (Юліан Опільський)

Який має славу, популярність; знаменитий. Приклади

Директором цеї [цієї] гімназії був звісний український діяч Александер Борковський. (В. Стефаник)
Пил історії присипле скоро Всі їхні імена, колись широко звісні. (В. Еллан-Блакитний)

Добре відомий певними рисами вдачі, звичками і т. ін. Приклади

А за ділом же вони й вийшли? А як же? Витрішків купувати, та щоб чи не пожартують парубки з ними. Вже звісна дівчача натура. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках. (М. Коцюбинський)
[Руфін:] Та християнами ж не раз бувають і люди, звісні цнотами своїми, невже б вони терпіли мовчки нечесть? (Леся Українка)

Такий, як завжди, такий, до якого звикли; звичайний (у 2, 3 знач.). Приклади

Жінки тим часом .. розпитувалися – у кого брали борошно, як учиняли, чим завдавали... Звісні празникові речі! (Панас Мирний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.