ЗВІРИНОМУ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗВІРИНА́ и́, ж.
збірн., розм.
Дикі, звичайно хижі, тварини; звірі.
Приклади
- Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці. (М. Коцюбинський)
- Слава сонцю молодому В світлоносній вишині! Слава першим хвилям грому, Слава птиці й звірині! (М. Рильський)
- Щоб у мене була така сила: глянув на звірину – на собаку, вовка, орла, сказав чарівне слово – і всяка звірина йде за мною, куди скажу. (К. Гриб)
М'ясо дикого звіра.
Приклади
- Старої кам'яної культури чоловік .. живився тим, що зловив – їв звірину, рибу, черепашки. (М. Грушевський)
- – Він ніколи не брав у походи возів, ні м'яса не варив, але, покраявши конятину, чи звірину, чи яловичину, пік на жару. (О. Довженко)
- Він [ліс] давав гриби і ягоди, звірину і смолу для човнів. (М. Чабанівський)
збірн., перен., розм.
Про дуже лютих, жорстоких людей.
Приклади
- – Якісь маніяки! Якась звірина, сатаною сплоджена!... (І. Багряний)
ЗВІРИ́НИЙ а, е.
Прикм. до звір1.
Приклади
- Напружений слух ловив, здавалося, якесь незвичайне сопіння і м'яку ходу звіриних лап. (О. Донченко)
- Ніби нікого немає і всередині зимівлі. Ні, є або в усякому разі хтось був: ось звірині шкіри на стіні, ось мисливське знаряддя. (О. Довженко)
- Він же [ворог], уникаючи бою і поспішно відступаючи, ще більше притягував і дратував, як дратують мисливця свіжі звірині сліди. (О. Гончар)
- Над ворогом літаючи, було, я любувавсь, як б'ють артилеристи, звірине розриваючи кубло. (І. Гончаренко)
Власт. звірові (див. звір1 1).
Приклади
- Від цього погляду, якогось ненаситного й звіриного, Тасі ставало моторошно. (Л. Дмитерко)
перен.
Жорстокий, лютий.
Приклади
- Звірині вчинки героїв новел М. Хвильового прикриваються комуністичною псевдомораллю, проте ніякі ідеали не можуть виправдати вбивства рідної матері та люту ворожнечу братів. (з навч. літ.)
Надмірний, дуже великий.
Приклади
- Звіриний страх за дитину, лють і гнів на кривдників виштовхує з грудей [Марсалії] крик. (Г. Тарасюк)
- Кращі твори Ф. Потушняка сповнені гнівного осуду звіриної жадоби збагачення. (з наук. літ.)
ЗВІРИ́НА и, ж., розм.
Дика, звичайно хижа, тварина; звір (див. звір1 1).
Приклади
- Глуха тиша причаїлася в непрохідних хащах. Жодна пташка не подавала голосу; жодна звірина не пробігала. (О. Донченко)
- І ось серед бурі, у темнім бору Страшна перед нами звірина з'явилась.... (П. Тичина)
- Якась звірина сторожко дивилась на нього. Тільки вовк-сіроманець міг так світити очима. (В. Шкляр)
- – В степу я був, один, як той козак Голота .. Сирі качани гриз, у скиртах звіриною спав.... (О. Гончар)
Тварина взагалі.
Приклади
- Максим .. набрав груддя повну пазуху й помчався насупроти бугая, ревучи й передражнюючи страшну звірину.... (Панас Мирний)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.