ЗВІДКИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗВІ́ДКИ присл.
З якого місця?.
Приклади
- – Звідки це ти? – В кузні був. (О. Гончар)
- – Звідки йдеш? – гукає дядько парубчині. (Д. Білоус)
З якої місцевості родом?.
Приклади
- – Серденько, ви ж звідки? – З Бруслинова, пане. (М. Стельмах)
- – Звідки твоя красуня, Адаме? (О. Чорногуз)
З якого боку?.
Приклади
- – Звідки вітер? – допитувався Остап. (М. Коцюбинський)
З якого джерела?.
Приклади
- Не штука дати, коли є звідки брати. (Номис)
- – І звідки він про се довідався? (Панас Мирний)
- – Звідки ви про нього знаєте? – холодно спитала я. (В. Шкляр)
З якої причини, чому?.
Приклади
- – Та пустіть же мене, мамо, – звідки в вас отеє зло? Я ж на курси трактористів у Попівку, у село. (П. Тичина)
- Молоді, зовсім юні, а такі вже черстводухі. Що їх робить такими? Звідки в них оця зневага до всіх..? (О. Гончар)
Уживається в знач. сполучного слова.
розм.
Уживається в оклично-питальних реченнях для вираження здивування з приводу чогось чи незгоди з ким-, чим-небудь.
Приклади
- [Острожин:] Та що там, ви самі либонь знаєте... [Орест:] Звідки маю знати? Я не був на постановці. (Леся Українка)
- – Вареники він з картоплею та сметаною любить чи ні? – А звідки я знаю? (Григорій Тютюнник)
розм.
Те саме, що зві́дкись.
Приклади
- Жінки .. вийшли в коридор. Чоловіки до них жартували: “Чи не делегація, бува, яка бабська звідки приїхала, що з клунками”. (А. Головко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.