ЗВОЙОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗВОЙО́ВУВАТИ ую, уєш, недок., ЗВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., заст., уроч., поет.

кого, що. Перемагаючи в бою, захоплювати, силою підкоряти кого-, що-небудь; завойовувати. Приклади

Як тільки зійшла крига з Дніпра, спорядив [Володимир] похід на Корсунь і довго звойовував місто. (П. Загребельний)
І Бертольдові спочатку Справді щастя панувало, Довелося звоювати Городів чужих чимало. (Леся Українка)
Військо Запорозьке учинило мир з Кримською державою на таких умовах, щоб і тогобічна чигиринська сторона Дніпра була до нас возвернута [повернута] в тих рубежах, в яких Хмельницький з ордами звоював її від ляхів. (Г. Колісник)

кого, що. Перемагати кого-небудь у збройній боротьбі, в бою. Приклади

– Я не цікавий, хто з ким воює, хто кого звойовує, але знаю, що вже чотири роки точиться війна. (В. Гжицький)
– Хто дав тобi силу звоювати Польшу, як не селяни? – гукав на радi Нечай до Хмельницького. (А. Кащенко)
Не пора тепер, мавши великого ворога заграничного і не звоювавши його, визивати на бій домашніх ворогів, не пора починати найгіршої зі всіх хатньої війни. (Б. Лепкий)
Жінки в один голос: – Ой, не пустіть, голубчики, тих панів більше, бо не життя нам, бідним. Звоюйте їх хутчіш. (Мирослав Ірчан)

перен. Долати чию-небудь волю, силу і т. ін. Приклади

Дивна сила, бува, на нас находить, дивні настрої й химери нас звойовують. (Валерій Шевчук)
Туди треба було не Галиного серця, люблячого, теплого .. Тієї волі не звоюєш слабкою жіночою рукою! (Панас Мирний)

що, перен. Здобувати, набувати в результаті боротьби, наполегливості і т. ін. Приклади

– По мені – так владу треба звойовувати в чесному бою! Кулак – на кулак, меч – на меч, груди – на груди! (П. Загребельний)
Майбутнє ж в далині: звоюй його, візьми. (С. Голованівський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.