ЗВИТЯЖЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ жця, ч., уроч.
Той, хто здобув звитягу (у 1 знач.).
Приклади
- – Це козаки з походу вертаються, – пояснив Сава Петрович. – А їх ото зустрічають, як і подобає – звитяжців. (А. Головко)
- Тепер він мав іти, як нічний злодій... Безоружний, мав стати звитяжцем озброєних до зубів, несхитних у своїй запеклості ворогів. (П. Загребельний)
Герой, витязь, лицар.
Приклади
- – Ну, а молодець же ти, козаче! Такого турка вложив, цілий загін віддав нам... Молодець, звитяжець. (Іван Ле)
- Товариші розповідали один одному дивні історії про казкову хоробрість і велетенську силу легендарних звитяжців. (Б. Левін)
Боєць, воїн.
Приклади
- Це звідси [із Запорозької Січі] вилітали хоробрі звитяжці, які захищали народ свій від напасників-чужинців. (І. Цюпа)
Той, хто, долаючи труднощі, наполегливо працюючи, демонструючи своє мистецтво і т. ін., досягає успіхів у чому-небудь.
Приклади
- Йдуть юнаки, стрункі, неначе клени, звитяжці у невтомному труді. (В. Сосюра)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.