ЗБУРЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Надавати бурхливого руху, робити що-небудь дуже неспокійним. Приклади

Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду. (І. Цюпа)
Всі спостерігали за казковим видовищем: поверхню прозорої води збурювали якісь глибинні джерела. (О. Бердник)
Коли первинне рентгенівське проміння падає на атомну мережу, воно збурює електрони атомів, і вони самі стають джерелом вторинного проміння. (з наук.-попул. літ.)

Порушувати що-небудь (спокій, певний порядок, нормальний хід чогось і т. ін.). Приклади

– Я в'їхала б в Чигирин пишно, як польські королеви в'їжджають в Варшаву, бо хіба ж я тоді не була б королева на Україні або трохи не королева? – говорила Олеся, розпускаючи свої сміливі мрії, котрі збурювали її честолюбну натуру. (Леся Українка)
У голові Петру блискавично проноситься думка, яка збурює його кров і засвічує очі гострим блиском. (М. Чабанівський)
Як же сягнути істини, як же зруйнувати або подолати стіну Деміурга, коли він так легко збурює нашу сутність химерами втомленої свідомості?! (О. Бердник)
Прийшов від інспектора довго очікуваний папір, прийшов і – замість заспокоїти – збурив, сколотив її спокій. (М. Коцюбинський)
А що, якби так котрогось вечора вдерлася [Сташка] до “малої” [кімнати] і з сміхом збурила фігури на шахівниці? (Ірина Вільде)
Вчора професор допоміг йому знайти початок нитки в заплутаному клубку планів, учора ж його дочка все те перемішала, збурила. (Р. Іваничук)

кого. Роздратовувати, робити сердитим кого-небудь. Приклади

– Чому в тебе таке зле обличчя? – зненацька озвалася Катя, повернувшись до Ліни. – Ти гарна, і серце в тебе добре, а сама себе збурюєш! Що я тобі вчинила, що ти на мене гніваєшся? (О. Бердник)
Глузлива посмішка, що все ще не сходила з вуст Федори Михайлівни, нарешті збурила Бараха: – Чого ти хочеш, може, краще нехай нас повісять? (П. Панч)

кого, що. Підбивати, підбурювати до бунту; бунтувати когось, щось. Приклади

Павла в економії потовкли, пом'яли, поламали, то він тепер скрізь проти панів людей збурює. (К. Гордієнко)
[2-й сенатор:] Це благородний чоловік. Півсвіту Покрито славою його! Потрібно Розглянути його вину останню В суді. Авфідію, спинись! Не збурюй Народу! (Д. Павличко, пер. з тв. В. Шекспіра)

Підбурювати до соціального протесту. Приклади

Скрізь уже пішов про нього поголос, ніби він навмисне збурює серед людей суперечку і свари, щоб стражі хапали людей і правили з них викуп. (Ю. Логвин)
Він давав Іванові читати Шевченкові твори, але він знав, що саме давати. Той, інший Шевченко, що збурив усю Росію, .. мусить сидіти під сімома замками. (П. Колесник)

що. Збуджувати, викликати які-небудь почуття. Приклади

Незбориму силу чаїв у собі він, таке він збурював зворушення в душі, цей український незайманий степ. (О. Ільченко)
Тільки любов людська збурює чистим вогнем серце до дна, проростає добрим колоссям у найглибших надрах душі. (М. Малиновська)
За все життя так і не зазнав справжнього великого кохання. Отого, що збурює до дна, застилає світ, змушує чинити нелогічно, нестримно, ламає всі перепони, а часом і власне життя. (Ю. Мушкетик)
Вихор думок і почуттів, які збурив у дівчини вірш, довго не влягався. (В. Козаченко)

що, діал. Руйнувати. Приклади

Зломила буря лютою рукою малий пуп'ях [пуп'янок], закутаний ще в сні, пташині гнізда збурила дрібні, смерть, знищення лишила за собою.... (Уляна Кравченко)
– А що коли ворог вдереться в край і знищить його, сплюндрує, попалить села, збурить міста? (В. Гжицький)

що, астр. Виклика́ти відхилення руху небесного тіла від своєї траєкторії. Приклади

Коли маси планет Юпітера й Сатурна зросли до двох-трьох мас Землі, вони своїм притяганням збурювали рух інших планетозималей, надаючи їм великі швидкості, достатні для вильоту за межі Сонячної системи. (з навч. літ.)

ЗБУ́РЮВАТИ юю, юєш, недок., ЗБУ́РИТИ, рю, риш, док.