ЗБИВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗБИВА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., ЗБИ́ТИСЯ, зіб'ю́ся, зі́б'є́шся, док.

Зрушуватися, зсовуватися з місця від удару, поштовху, різкого руху. Приклади
  • Тим часом вбігає схвильована Настуня, хустка збилась назад, сама спотикається. (С. Васильченко)
  • На голові моїй, збившись на потилицю, настовбурчилась старенька кепка. (П. Колесник)
Зсовуючись із місця, зморщуватися, м'ятися. Приклади
  • Босі пальці приїжджих були червоні, п'яти натерті, онучі збилися й покрутилися в чоботях, – як ті бідні люди тільки йшли! (Ю. Яновський)
Відходити, відхилятися вбік від напрямку руху. Приклади
  • Люди, намагаючись триматися тих викрутасів, часом збивалися й глибоко провалювались. Та високий берег ближчав. (М. Трублаїні)
  • Барки щасливо пройшли через Ненаситець, а один із плотів, збившись з бистрини (фарватеру), трапив між каміння. (О. Стороженко)
  • – Як зіб'єшся, – додав голосно Цимбал, – одразу дивись, де Дніпро, в той бік і пробивайся. (О. Гончар)
перев. на що, перен. Відступаючи від певних думок, переконань, дій, переходити до інших. Приклади
  • Ніколи не думав, щоб моя дочка – отакий войовничий козарлюга – на бабське збилася. Під вплив сновидіння підпала. (Яків Баш)
тільки недок. Наближатися якимись ознаками до чого-небудь, ставати схожим на щось. Приклади
  • Іноді словник Грінченка збивається своїм характером на словник тлумачний. (М. Рильський)
Переходити на інший тон, голос, мову. Приклади
  • – Так чого ж? Було б! – потирає над вогнем руки Гордій і мимоволі збивається в голосі на Семенові інтонації. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Непомітно збився [Замойський] з тону, уважно глянув в обличчя козакові, – воно було одверте й вигравало невичерпним джерелом молодечої енергії. (Іван Ле)
Мимоволі переходити в розмові до якого-небудь предмета, теми. Приклади
  • Що почну говорити з горничною, та все збиваюсь на червону сукню. (І. Нечуй-Левицький)
  • Обізвався один, докинув другий. І того вже досить було, щоб наші думки і наші розмови збилися на дуже й дуже далеке від нас життя. (С. Ковалів)
Втрачати послідовність думки, якої-небудь дії; помилятися, заплутуватися. Приклади
  • Вона збивалась – то говорила не те, що хотіла, то пропускала таке ж важливе, що неодмінно треба було сказати, то обривалась і довго мовчала. (А. Головко)
  • Захар грається в крем'яхи з дітьми і все обдурює їх, усе кричачи “моя виграла” чи штовхаючи хлопців нарочито попід руку, щоб вони збились. (Грицько Григоренко)
  • Слухав [Піхтір], поки розумів; потім, збившись, став думати про інше, перевівши ліниві очі кудись у куток. (С. Васильченко)
з чого. Втрачати що-небудь. Приклади
  • – Спи, Докійко, спи. Се так ночами буває. І я не рушаюся багато, щоб не збитися зі сну. (О. Кобилянська)
Стиратися, псуватися від ударів, тертя (про інструмент, деталь і т. ін.). Приклади
  • При експлуатації насоса різьба часто збивається. (із журн.)
тільки 3 ос. Збиратися разом, один до одного, скупчуватися, зосереджуватися. Приклади
  • – Ви, мабуть, помічали, який крен дає пароплав, коли всі пасажири збиваються на одній палубі? (М. Руденко)
  • Люди ще тісніше збились у куток: полякались. (Ганна Барвінок)
  • Під берегом, як пригнані повіддю дрова, збилися кораблі, рибальські шаланди, баркаси і шхуни. (П. Панч)
  • Санітарні пункти і польові штаби збились на хуторі Преображенському. (О. Гончар)
чим. Зближуватися, стикаючись, доторкаючись чим-небудь. Приклади
  • Десь в загородах диха худібка, збились вовною вівці. (М. Коцюбинський)
  • В світле коло вскочили галопом перелякані батарейні коні, важко сопучи, збилися мордами. (Л. Смілянський)
Збиратися, з'єднуватися докупи, утворюючи що-небудь. Приклади
  • Низько стеляться хмари, ростуть, збиваються в купу і опадають. (М. Коцюбинський)
  • Морський пісок на стежках збився грудками. (В. Кучер)
в що і без дод. З'єднуючись докупи, сплутуватися. Приклади
  • Завивалася [борода] рудуватими кільцями, збивалась у грубу повсть, розчесати яку могли тільки його власні кострубаті великі пальці. (Д. Бедзик)
  • За ті три дні її і не пізнати: запали очі, набрякли-розчервонілись; .. нечесане волосся у клоччя збилось. (Панас Мирний)
на що, розм. Збираючи кошти, робити заощадження, ставати спроможним придбати що-небудь. Приклади
  • Збився Пилип і на хату – свою-таки хату!... (Панас Мирний)
Перемішуючись, збовтуючись, перетворюватися на пінисту масу (про воду або іншу рідину). Приклади
  • Струмені з бризком стікали з кори, а при корені дуба в піну збивались і лізли струмком по землі, як ті черви. (П. Тичина)
  • Навіть здоїти корови дівчина нездатна – як вода, молоко в дійниці. В іншої молоко збивається, шумує, сильний струм! (К. Гордієнко)
Утворюватися від збовтування. Приклади
  • – Ряба [корова] дає три дійниці на день .. А Шута та Біланка – скупуваті. Зате поки з паші донесли дійницю, вже й масло збилося. (М. Рудь)
Утворюватися, здійматися від ударів, поштовхів (про пил, куряву і т. ін.). Приклади
  • У хаті піднялось щось незвичайне; збилася така курява, що не видно було ні одного лиця. (С. Васильченко)
діал. Підніматися. Приклади
  • Якась темна густа мряка обгортала її непрозорим туманом, збивалася вгору. (Н. Кобринська)
  • Ішли [пастухи] так, може, з півгодини, коли раптом десь далеко вгорі заквилила каня. Сполохали її, видно, бо аж ген під небо збилась. (В. Гжицький)
розм. Зчинятися (про що-небудь, супроводжуване галасом, шумом і т. ін.). Приклади
  • Як же зчепились вони – така буча збилася, що ледве розняли їх. (Марко Вовчок)
  • Дітвора, почувши материн плач, собі підняла ревище... Збився такий ґвалт, гомін! (Панас Мирний)
  • У залі збився ще більший переполох. Тепер кричали всі, і Григорій Федорович даремно намагався встановити будь-який порядок. (Г. Епік)
тільки недок. Пас. до збива́ти. Приклади
  • Плоди [груші сорту глек] міцно тримаються на дереві, не збиваються вітром і не пошкоджуються хворобами. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.