ЗБЕНТЕЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ ую, уєш, недок., ЗБЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що.

Те саме, що бенте́жити 1. Приклади

Різні враження збентежували людську душу. (Панас Мирний)
Тверда, трохи насмішлива мова її, з котрою вона інколи вдавалась до його [нього], збентежувала, ніби лякала його. (Олена Пчілка)
Його стурбували нові ідеї, привезені сином; його збентежила палка синова розмова. (І. Нечуй-Левицький)
Пляма від червоного вина на скатертині в стравниці дуже збентежила її – то, гадала вона, був недобрий знак, пересторога. (С. Скляренко)
Невдоволений тон Гармашихи і винувато схилена голова Мусія, і стриманий усміх Остапа мимоволі збентежили трохи дівчину. (А. Головко)

тільки док. Злякати. Приклади

І не збентежить анітрохи їх, Щоб в наші дні тут даль була. Хоча, по правді, й нас, закоханих, Злякати відстань не могла. (Л. Дмитерко)
Вони ходили з карабiнами навпереваги, дихали горiлкою .. Своєю лихiстю могли збентежити наймужнiшу людину. (Р. Андріяшик)

Те саме, що бенте́жити 2. Приклади

Зінькові ставало якось ніяково від того прикрого погляду й від того незрозумілого усміху. Це його збентежувало, і збентеження відбивалось йому й на обличчі. (Б. Грінченко)
Розмаїті мрії перебив князь. Софія з усміхом встала до нього на вітання .. Той прихід її не здивував зовсім і не збентежив. (Леся Українка)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.