ЗАУВАЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАУВА́ЖУВАТИ рідше ЗАВВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, рідко ЗАУВАЖА́ТИ і ЗАВВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАУВА́ЖИТИ, рідше ЗАВВА́ЖИТИ, жу, жиш, док.

Коротко висловлювати зауваження, судження, міркування з приводу чого-небудь. Приклади

Рецензент зауважував, що пафос, яким пройнято книжку, є недоречний і знижує науковий рівень праці. (С. Журахович)
– Котляревський не тільки письменник, а й особа історична, – завважував він. (І. Пільгук)
Осколки глухо гуркочуть по блясі. – Наче домовики ходять, – зауважує хтось. (О. Гончар)
– Мушу зауважить, що красунь Павлусь гультяй, ледащо. (І. Нечуй-Левицький)
[Олексій:] Треба завважити і те, що найбільша провина Герщикова у тім, що він надто розумний. (М. Кропивницький)

Робити кому-небудь зауваження, докір, указуючи на помилку в поведінці. Приклади

[Горлов:] За недостойну поведінку тут зауважую. Надалі буду вимагати по всій суворості. (О. Корнійчук)
Уже завважував не раз Мені майор Загреба: – Сержант [сержанте], ви знаєте наказ? Так от, лежати треба! (С. Воскрекасенко)
Він не міг ні стати, ні поворухнутись, ні сісти за стіл, щоб йому зараз же не зауважили. (С. Добровольський)

кого, що, рідко на кого – що і без дод., розм. Звертати на кого-, що-небудь увагу; помічати. Приклади

Хто слідив за тими виданнями, той мусив завважати, особливо в останнім році, значний прилив нових сил у нашім письменстві. (І. Франко)
У Львові, я се мала нагоду завважати, люблять займатись чужими приватними справами, але я до своїх справ тільки приятелів допускаю. (Леся Українка)
Ніхто не говорив, навіть не завважував мене. (Мирослав Ірчан)
Він і досі не зауважав на її становище. (В. Підмогильний)
Бронко цим разом делікатно не зауважив її зніяковіння. (Ірина Вільде)
Сергій з такою ненаситною жадобою взявся за навчання, що в перший раз навіть не завважив, як просидів за столом цілу ніч. (О. Гуреїв)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.