ЗАТУЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАТУЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, розм. ЗАТУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАТУЛИ́ТИ, улю́, у́лиш, док.

кого, що. Закриваючи, загороджуючи, робити невидним повністю або частково. Приклади

Сині волошки проти місяця ще більше синіли, затуляючи собою мало не все вікно. (С. Васильченко)
Над морем висів туман, що затуляв сонце й звужував обрій. (М. Трублаїні)
Я ж тихцем поліз у куток та й затулив кулемет своєю спиною.... (О. Донченко)

від кого – чого. Заслоняючи, ховати, укривати. Приклади

Почувся голосний гавкіт, на дітей виткнулася заслинена морда собаки. Гапочка злякалася й заплакала. Петрусь затулив її од собачої морди. (Ю. Яновський)
Високі осокори стали круг неї [хати], сплелися гіллям, затулили .. від негоди. (Ю. Мушкетик)
Чоловік кинувся до мене, та Лорна затулила мене собою. (Любко Дереш)

що. Накладаючи, навішуючи щось поверх кого-, чого-небудь, притискаючи, притуляючи що-небудь до чогось, закривати, заслоняти. Приклади

Уляна .. затуляє вікна, щоб не світила блискавиця у вічі дитині. (Панас Мирний)
Дівчата-співачки затулювали хусточками заплакані очі. (І. Франко)
Орлик рукою затулював уста, щоб гетьман не бачив, що він не виспався. (Б. Лепкий)
Василина затулила лице обома руками і почала плакати. (І. Нечуй-Левицький)
Дід хутко зсунувся з печі на лежанку, підтягнув на білих штанях очкур, затулив сорочкою груди. (Д. Бедзик)

Закривати, затикати щось (звичайно якийсь отвір), міцно притискаючи що-небудь. Приклади

З-під руки, якою він затуляв рану, стікало щось тепле й мокре. (М. Коцюбинський)
Розворушена грязюка пахтить так, що навіть воли пирскають, а дівчата, що стоять поміж людьми, затулюють носи кінчиками хусток. (С. Васильченко)
Колибина моя сповнилась гудінням та свистом, бо хоч я й затуляв од вітру шпарини, та їх ще було дуже багато. (І. Муратов)
Десятник затулив їй уста своєю шапкою. (Марко Вовчок)
Олександр Матросов .. своїми грудьми затулив амбразуру ворожого дота. (С. Журахович)

що, розм. Стуляти, складати, закривати що-небудь розгорнуте, розкрите. Приклади

Вдень розпускає [головатень] свою білу, з великих нев'янучих платків квітку, а на ніч затулює її. (І. Франко)
То затуляв [Данько], то знов розтуляв картуза, щоб переконатися, що казна його на місці, що все це справдішнє. (О. Гончар)

Заплющувати, закривати повіками (очі). Приклади

Заразом видобувся тяжкий стогін болю і жаль з її молодих грудей... а далі вмовкла, затулюючи болісно очі, з яких спливали гарячі сльози. (О. Кобилянська)
Мені ввижалася Оля. Затуляв очі, але це не помагало. (М. Томчаній)
Нездужа лежала тихенько, безмовненько, усе сливе затуливши вічі, і походило, наче вона одпочивала по тяжкій-тяжкій утомі й праці. (Марко Вовчок)

що, перен. Відсувати на задній план, робити менш помітним, менш значним, другорядним. Приклади

Психологізм Достоєвського оглушує і затуляє його детективність і стереотипність. (В. Рубан)
Я хочу тобі написати про один маленький факт нашої бойової обстановки – доки його не затулила сотня схожих фактів і я ще бачу його в усіх мізансценах. (Ю. Яновський)

Тамувати, приглушувати. Приклади

Опанас ні-ні та й заридає в клуні уночі за своїм любимим сином, шапкою затуляючи ридання, щоб не злякати солов'я на вишні. (О. Довженко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.