ЗАТИХАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАТИХА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗАТИ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. зати́х, ла, ло і зати́хнув, нула, ло; док.

Переставати видавати або утворювати які-небудь звуки; замовкати. Приклади
  • Соловейко на калині То затихав, то щебетав. (Т. Шевченко)
  • Чути було, як Проць приспівував .. Як доходив до хати, то замовкав, а на воротях геть затих. (В. Стефаник)
  • Натовп затих, але на мить. Знов загув, зашумував. (А. Головко)
  • Затихли віщі струни, які будили піснею серця. (І. Гончаренко)
  • Зітхає вогонь. Затихає вогонь. Сіріє. Тільки світиться листя долонь літнім сонцем у надвечір'ї. (М. Воробйов)
Переставати виявляти ознаки життя, діяльності. Приклади
  • Темніє. Табір затихає. (Леся Українка)
  • Комісар дав Кризі вистріляти всі набої й потім вийшов .. на вулицю, що затихла. (Ю. Яновський)
безос. Приклади
  • В камері затихло. (С. Васильченко)
Переставати звучати, лунати, чутися. Приклади
  • Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім. (С. Васильченко)
  • Біля воріт затихає сміх. (М. Стельмах)
  • Його кроки, відлунюючись під високим склепінням, затихали вдалині. (В. Малик)
  • Чутно тільки, як ступні рипотять у тихому морозному повітрі. Далі і ступні затихли. (Панас Мирний)
  • В Рокитному, як в'їхали в глибоку балку, трохи затих гуркіт коліс. (А. Головко)
  • Музика на мить затихла. (І. Карпа)
безос. Приклади
  • Розтявся дзвінкий, але сумний-пресумний голос. Затихло. (М. Коцюбинський)
Ставати слабкішим, ущухати (про явища природи). Приклади
  • Вiтер у димарi затихає, потiм нiжно гуде, наче старий. (В. Винниченко)
  • Дощ поступово затихає. (Ю. Збанацький)
  • [Домаха:] Який славний вітрець зранку подихав, а тепер зовсім затих. (М. Кропивницький)
Зменшуватися в дії, в силі її вияву; припинятися. Приклади
  • Споконвіку велась у підліщан непримиренна війна з багатіями .. Війна між ними на деякий час то затихала.., то раптом знову набиралася сили й завзяття. (Є. Кротевич)
  • Давня ворожнеча між хлопцями не затихла. (А. Головко)
  • Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих. (І. Цюпа)
Робитися менш відчутним (про біль, почуття); угамовуватися. Приклади
  • Дишеться якось легше, на серці затихають муки. (Панас Мирний)
  • Таблетки, здається, допомагали, біль у голові затихав. (А. Хижняк)
тільки док., розм. Померти (про людину); здохнути (про тварину). Приклади
  • Ягнятко більше не озвалось... На світі нажилось, награлось... Затихло.... (Л. Глібов)
  • Стрепенулась [стара], вжалена смертним болем у саме серце, впала на подушку, відкинула вбік руку, затихла. (І. Цюпа)
  • – Помагай тобі Бог у ділах твоїх многотрудних .. Сказав – і затих. Віддавши тіло покійного вогню, Яровит знову замислився. (Д. Міщенко)
  • Розтіпане в передсмертному жаху тіло птаха навіки затихло. (І. Білик)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.