ЗАМИКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАМИКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗАМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

що. Зачиняючи що-небудь, брати на замок, ключ, засув і т. ін. Приклади
  • Заперти було нічим хату; гаразд, що хоч до скрині замок є, а то ще й хату замикати. (Панас Мирний)
  • Уляна кладову [комору] завжди замикала, і мені треба було дістати ключ. (М. Хвильовий)
  • Роже замикає машину, і вони пробираються до під'їзду крізь чорні кучугури. (В. Кожелянко)
  • Петушек сховав свою рідину в шафу, замкнув її, а ключ поклав собі в кишеню. (Ю. Шовкопляс)
  • Тітка Павлина закрила хвіртку і замкнула на два замки: ключем і на засув. (М. Томчаній)
  • Єднаймо одсталих плечем до плеча! Гей, хто нам посміє шляхи замикати? Горять наші очі, як вістря меча. (В. Еллан-Блакитний)
розм. Затуляти, затикати чим-небудь. Приклади
  • Вікно треба було замкнути подушкою, бо одна шибка була вибита. (Леся Українка)
перен. Служачи захистом, робити що-небудь неприступним для когось. Приклади
  • По течії Рубайла вхід і вихід замикали два за#мки з валами та укріпленнями. (О. Ільченко)
перен. Робити нечутливим, байдужим, позбавляти відвертості і т. ін. (перев. серце, душу). Приклади
  • Що це, про що, скажи, так туркотить, спiшить, в шибу i в серце б'ється? Вже, щоб навiк не оглух, я замикаю слух. (С. Йовенко)
  • Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати: тут вхід не вільний! (М. Коцюбинський)
  • [Д. Жуан:] Я вам готовий і в щасті і в нещасті помагати, хоч би від мене серце ви замкнули. (Леся Українка)
кого, що. Залишати кого-, що-небудь у замкненому приміщенні, зберігати, ховати у чомусь, зачиненому на замок, ключ і т. ін. Приклади
  • Замикали Настю – вона було таки втече; чи дверима, чи вікнами, а втече. (Марко Вовчок)
  • Вона все держала ключі од хижки в себе, замикала туди все, що зоставалось од обіда. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Ця шинель найдорожча мені над усе в світі, – сказала Уляна, не випускаючи з рук шинелі. – Я її, тітонько, в скриню замкну. (О. Довженко)
  • Тіло замкнути можна, а душу зась! Душа людини вільна. (Василь Шевчук)
  • Та нині гріх замкнути У клітку вільну мисль. (І. Франко)
Саджати в приміщення, що замикається; ув'язнювати. Приклади
  • Люди робили панам задармо, а пани ще над ними збиткувалися, замикали у темні льохи та й били. (Н. Кобринська)
  • Вона погрожувала, що неслухняних замикатиме в тому підвалі на ніч. (Ю. Андрухович)
  • Може, він сидить десь недалеко голодний, боячись з'явитись поміж людей, що можуть його схопити й замкнути до тюрми? (І. Микитенко)
що. З'єднувати кінці чого-небудь; змикати, стуляти. Приклади
  • [Терень (блідий, виснажений, хворобливо блискає очима):] Товариші! Оточуйте Голощука! Замикайте коло! (І. Микитенко)
  • На вулицях вклякла ворожа техніка, на майдані – тисячі обеззброєних гітлерівців. А з боку Стежок, з-під саги, з Діброви наближалися партизани. Вони замкнули кільце. (Микита Чернявський)
ел. Неправильним з'єднанням двох точок електричного кола спричиняти коротке замикання (див. замика́ння); закорочувати (у 1 знач.). Приклади
  • Він не мав схеми підключення електроприладу й замкнув електричне коло, мало не травмувавшись. (з газ.)
безос. Приклади
  • Через пориви вітру лінії електропередач може замкнути. (з навч. літ.)
кого, що. Охоплювати когось, щось, з'єднуючись кінцями; оточувати. Приклади
  • Гнат розірвав конем коло, що замикало його з усіх боків. (Григорій Тютюнник)
  • Побачив [людей] Отава, що стояли півколом, замикаючи його в цьому просторі. (П. Загребельний)
  • Ворог околив город і замкнув його з усіх боків.... (Б. Лепкий)
  • Біла одноманітність прямокутників паперу, книжок, лискованої площини стола замикає в собі обрій вражень. (В. Домонтович)
безос. Приклади
  • З великим шумом, насуваючись одна на одну, випираючи на береги, йшла крига. Лодії затирало, бували години, коли, здавалося, їх зовсім замкне, розтрощить. (С. Скляренко)
у що. Обмежувати кого-, що-небудь чимсь. Приклади
  • Колесо узвичаєного життя замикає вас у безвихідь постійності прагнень. (О. Бердник)
  • [Мальванов:] Ви любите в усьому порядок, гармонію, намагаєтесь замкнути простір в точні межі. (І. Кочерга)
тільки недок., що. Іти, рухатися останнім у ряду, колоні і т. ін. під час походу. Приклади
  • Замикав їхнє просування Гризлов. (В. Кучер)
  • Сагайда сам бере лотки і теж рушає, замикаючи роту. (О. Гончар)
  • Перехожі з цікавістю озиралися на незвичайну кінну групу: попереду офіцери, між ними .. – ординець, замикають групу драгуни й татари. (Б. Левін)
  • Взявши Оксану за руку, Людмила майже поволочила її за собою, та покірно переставляла ноги, Рибалка замикав невеличку процесію. (А. Кокотюха)
Бути розміщеним останнім, крайнім. Приклади
  • Низову частину обійстя замикала велика, на кілька сот овець, кошара. (С. Добровольський)
  • З одного боку [майдану] височіли скелі. З другого боку його замикала широкою сріблястою дугою спокійна річка. (В. Владко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.