ЗАКІНЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАКІ́НЧУВАТИ ую, уєш, рідко ЗАКІНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАКІ́НЧИ́ТИ, кі́нчу́, кі́нчи́ш, док., що.

Доводити що-небудь до кінця, до завершення; кінчати. Приклади
  • Весілля вже, бачте, закінчали. (Ганна Барвінок)
  • Тільки друга нічна зміна сторожі закінчувала свою варту, приходили сторожі денні. (С. Скляренко)
  • Хочу закінчити ще хоч одно оповідання. (М. Коцюбинський)
  • Коли закінчать співати, то хлопець, що стоїть перший в ряді, біжить і перестрибує через Купайла [фігуру цього міфологічного персонажа]. (О. Воропай)
Завершувати або бути кінцем чогось. Приклади
  • Мені здається, що ті додатки треба зробити, щоб закінчити оповідання, от як, приміром, у хорі закінчує спів октава. (Панас Мирний)
  • – Ой лишенько ж тяжке: літа, літа обсіли чоловіка! – усміхнулась мати, та й отак жартом закінчила про те розмову. (А. Головко)
Кінчати, завершувати навчання (в школі, інституті і т. ін.). Приклади
  • Він закінчує десятий клас. (О. Гончар)
  • Люба закінчила педагогічний інститут у Сімферополі. (В. Кучер)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.