ЗАКРИЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАКРИЧА́ТИ чу́, чи́ш, док.

Почати кричати (у 1 знач.). Приклади
  • Пані страшно закричала .. і учепилась руками, немов залізними кігтями, у своє добро. (Марко Вовчок)
  • О. Хведор зареготавсь, аж одна дитина закричала спросоння. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Любов:] Мені здавалось, що от-от я мушу чогось закричати не своїм голосом і всіх вжахнути. (Леся Українка)
  • Як тільки в могилу посипались перші грудки землі, .. у нестямі закричали жінки. (С. Скляренко)
Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). Приклади
  • Заревли корови по дворах; закричали гуси на плавах. (Панас Мирний)
що і без прям. дод. Голосно вигукнути. Приклади
  • Трохи-потроху піщани закричали, заґвалтували, що вони панові довіку не покоряться. (Панас Мирний)
  • – На смертний бій, – всі закричали, – Вітчизна нас благословля [благословляє]! (В. Сосюра)
  • Назустріч вибігла розхристана жінка і, глянувши в один і в другий бік шляху, раптом закричала, вся тремтячи з жаху: – Тікай, чоловіче, тікай! (І. Багряний)
  • Ми й собі як закричимо “ура”, аж наче нас підіймає вгору від того крику. (Григорій Тютюнник)
на кого. Почати лаятись, гримати. Приклади
  • [Павло:] Як закричить на мене пан, як затупотить.... (М. Кропивницький)
кого, рідко. Змучити криком, лайкою і т. ін. Приклади
  • – Ех, сину, сину, – промовляє докірливо батько, – не кричи хоч ти вже на старого, бо так закричали мене за цей місяць – жить не хочеться! (Г. Косинка)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.