ЗАДУШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАДУ́ШУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., кого, що, чим і без дод.

Заподіювати кому-небудь смерть, здавлюючи горло, насильно припиняючи дихання; душити. Приклади

Якби то далися орлинії крила. За синім би морем милого знайшла; Живого б любила, другу б задушила, А до неживого у яму б лягла. (Т. Шевченко)
Побачивши, як гітлерівський офіцер застрелив нашого лейтенанта, Діденко наскочив на фашиста, схопив голіруч за шию і задушив. (Ю. Яновський)
Видно, в неї щось боліло, і вічно вона постогнувала, примовляючи: “І за що я отак мучуся? Де та смерть ходить? Чом вона мене не задушить?”. (Григорій Тютюнник)
Ми дуже часто од душі, Од серця мовим... А слово ж може задушить. (В. Стус)

Налягати, натискувати на кого-, що-небудь або стискувати з усіх боків. Приклади

Чорні хмари низько нависли над землею і ось-ось затиснуть, задушать рожеву смужку вечірньої зорі. (А. Хорунжий)

Негативно діяти на органи дихання, викликати задуху (у 4 знач.). Приклади

Спеціально для них [поранених] тримає [Оленчук] під сидінням у запасі кілька кавунців, щоб, коли вже зовсім спека задушує, промочить бідолахам спраглі попечені губи. (О. Гончар)
– Я вже не перебуду цеї [цієї] осені. Як спаде осіння мряка, то задушить мене. (Л. Мартович)

перен. Доводити до знемоги, смерті, загину; знищувати. Приклади

[Єпископ:] Що вступило в нього? [Нартал:] Що? Жовч! Бо ви їй не давали волі помалу вишуміти, от вона тепер мене готова задушити. (Леся Українка)
– Батько загинув на фронті, маму задушила фашистська каторга. (Ю. Яновський)
– Не дамо себе задушити ні зовнішньою блокадою, ні голодом. (О. Гончар)
Україно моя, казкова земле, пісенна мати наша! Не здолала тебе кормига шляхетська, не задушила каторга оттоманська, не стоптала твого рясту в'язниця царська, не переїхали орди ногайські. (О. Бердник)

перен. Насильно припиняти розвиток, діяльність, існування чого-небудь. Приклади

Не давати можливості виявлятися; затамовувати, затримувати (почуття, думки, слова і т. ін.). Приклади

В неї десь узялася сила, й вона задушила в собі ту думку. (І. Нечуй-Левицький)
Сльози задушили її дальші слова, але вона силою перемогла їх. (Ірина Вільде)
Він має, мусить їхати у рідний край, бо тут журба задушить, попри повагу й славу, що збільшується із кожним днем!... (Василь Шевчук)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.