ЗАДИВЛЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАДИВЛЯ́ТИСЯ я́юся, я́єшся, недок., ЗАДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. зади́вляться; док., на (в) кого – що і без дод.

Захоплено, із замилуванням довго дивитися на кого-, що-небудь або кудись, у щось. Приклади
  • Він ще стояв під Галиним віконечком і то на неї задивлявся, то знов у хатинку зазирав. (Марко Вовчок)
  • Не раз Ганя, сидячи на м'якому кріслі, задивлялась на веселі покої. (І. Нечуй-Левицький)
  • Остап, якому і не личило задивлятися на дівчат, зупинився у вітальні, мимоволі замилувавшись на розчервонілу Оксану. (Д. Білий)
  • Ох, тії очі темніші ночі. Хто в них задивиться, й сонця не хоче. (з народної пісні)
  • Ой не сокіл з високості Низенько спустився, – Морозенко в карі очі Любо задивився. (П. Куліш)
  • Сонце розтоплює скелі, а само на крайнебі задивилось в дзеркало моря і підпалило воду. (М. Коцюбинський)
  • Секунди, дні і роки, а з ними і віки у вічі вічності глибокій задивились. (М. Хвильовий)
Часто поглядати, виявляючи зацікавлення ким-, чим-небудь. Приклади
  • Чогось на неї дуже пан задивляється. Та як його й не задивитися на таку козир-дівку? (Панас Мирний)
  • Довгими вечорами засиджувався Осипко, задивляючись на оздоби до Різдвяних свят, що їх готувала вправною рукою мати. (І. Пільгук)
  • Хоч я ще інколи задивляюся на молодих дівчат із щемким сумом за власною молодістю, та все частіше ходжу на похорони своїх однолітків. (В. Дрозд)
Поринати в роздуми, дивлячись в одну точку і забуваючи про оточення. Приклади
  • Ходив [Вихор] по палубі, думав про Марію й довго задивлявся у воду, схилившись за борт есмінця. (В. Кучер)
  • Зінько зупинився, задивившись. Перед ним широко розляглись поля зелені з буйними хлібами. (Б. Грінченко)
  • Десь далеко за Хортицею вибивався щербатий місяць. Поволі підвівся над Дніпром і теж сумно задивився у вікно. (Яків Баш)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.