ЗАГОРОДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАГОРО́ДЖУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАГОРОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., що.

Робити, ставити огорожу, загороду; городити (у 1 знач.). Приклади
  • – Скільки я на йому [на ньому – синові] того пруття побив – до неба тин можна було б загородити! (Григорій Тютюнник)
Оточувати огорожею, відгороджувати що-небудь. Приклади
  • З півдня парк загороджувала річка. (Б. Харчук)
  • Люди загороджують ділянки, на яких вирощують кукурудзу, маніок та рис. (із журн.)
  • Терлецький загородив невеличкий куток собі в подвір'я. (І. Нечуй-Левицький)
  • Рот не город – не загородиш. (Номис)
Робити, утворювати перешкоду, бути перешкодою для будь-якого руху, перегороджуючи що-небудь. Приклади
  • Наватумчани заспокоїлись тільки тоді, коли він [катер] пройшов між двома мілинами, що з моря загороджували вхід до бухти. (І. Багмут)
  • Раз у раз дорогу загороджував бурелом. (О. Гончар)
  • Колись .. пан ізвелів насипати добру греблю, щоб загородити річці дорогу в балку. (Б. Грінченко)
  • Тут якісь титани загородили скелями Дніпро. (Л. Костенко)
  • Є багато всіляких перешкод, котрі загороджують дорогу до щастя. (Б. Лепкий)
  • Не пішли далі орди Батия – народ наш грудьми загородив їм дорогу, врятувавши цим самим світову цивілізацію. (І. Цюпа)
розм. Глибоко, із силою вганяти, устромляти в що-небудь. Приклади
  • Скиба стоїть над столом із хлібиною. Почав різати скибку, – загородив ніж у хлібину і спинився. (А. Головко)
  • Озвався [чоловік], загородивши в шевелюру пальці загорілої руки, щоб відгорнути пасма з очей. (Іван Ле)
  • Вишневецький загородив у боки жеребцеві гострі остроги і, як тхір, чкурнув від Кривоносової шаблі. (П. Панч)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.