ЗАГАРБУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАГА́РБУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАГА́РБАТИ, аю, аєш, док., кого, що.

Насильно захоплювати кого-, що-небудь; завойовувати. Приклади
  • Наполеон загарбував чужі землі, вводив свої війська у прусські фортеці і поступово наближався до російських кордонів. (П. Кочура)
  • У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком – За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать. (Т. Шевченко)
  • Жив він у саму ту нещасливу годину, як магнати польські загарбали Україну з людом од Дніпра до Дністра. (О. Стороженко)
Привласнювати чуже, вдаючись до підступу, насильства і т. ін.; грабувати, відбирати. Приклади
  • Сиклета задумалась, їй забажалось загарбать і дідове поле. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Тепер мені ясно, свате, чому ти клопочешся за моїм добром. До своїх рук кортить тобі загарбати моє хазяйство. (А. Шиян)
розм. Силою, нахабно брати собі, забирати кого-, що-небудь із собою. Приклади
  • – Хутко, дівчино! – Не йде [Одарка], мов омертвіла. Загарбав він [пан] її та й повів. (Марко Вовчок)
  • Балабушиха скочила з-за дверей, загарбала пляшку в руки й замкнула в шафу. (І. Нечуй-Левицький)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.