ЗАГАРБУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗАГА́РБУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАГА́РБАТИ, аю, аєш, док., кого, що.
Насильно захоплювати кого-, що-небудь; завойовувати.
Приклади
- Наполеон загарбував чужі землі, вводив свої війська у прусські фортеці і поступово наближався до російських кордонів. (П. Кочура)
- У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком – За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать. (Т. Шевченко)
- Жив він у саму ту нещасливу годину, як магнати польські загарбали Україну з людом од Дніпра до Дністра. (О. Стороженко)
Привласнювати чуже, вдаючись до підступу, насильства і т. ін.; грабувати, відбирати.
Приклади
- Сиклета задумалась, їй забажалось загарбать і дідове поле. (І. Нечуй-Левицький)
- – Тепер мені ясно, свате, чому ти клопочешся за моїм добром. До своїх рук кортить тобі загарбати моє хазяйство. (А. Шиян)
розм.
Силою, нахабно брати собі, забирати кого-, що-небудь із собою.
Приклади
- – Хутко, дівчино! – Не йде [Одарка], мов омертвіла. Загарбав він [пан] її та й повів. (Марко Вовчок)
- Балабушиха скочила з-за дверей, загарбала пляшку в руки й замкнула в шафу. (І. Нечуй-Левицький)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.