ЗАВОЛАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗАВОЛА́ТИ а́ю, а́єш, док.
Почати волати; закричати.
Приклади
- – Ой лишенько, – заволала Христя .. й сплеснула руками, – та воно ж умре отут серед двору! (Ю. Яновський)
- Клятий щупак як вистрибне з кошика. Побачив його пан та як заволає: – Злодію, грабіжнику! Де ти щупака взяв? (З. Тулуб)
- Хлопчина побачив голову вужа і як заволає дурним голосом. (В. Дрозд)
- Вночі заволав несамовито вічовий дзвін біля Софії. (А. Хижняк)
уроч.
Звернутися до кого-небудь із проханням, закликом і т. ін.
Приклади
- Отець Йосип став навколішки перед образом Христа в терновій плетениці й, заломлюючи в розпуці руки, заволав: – Сину Божий!. Зглянься на мене, грішного земного батька, й залиши мені мого сина Якова! (Б. Антоненко-Давидович)
- Хаєцький з гиком пришпорив коня. Швидше б, швидше! Далека змучена Прага заволала до нього хором живих людських голосів: “На помоц! [На допомогу!]”. (О. Гончар)
по кому, розм.
Те саме, що заголоси́ти.
Приклади
- То по кому заволала, Затрембітала трембіта? (М. Шеремет)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.