ЗАВ'ЯЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАВ'Я́ТИ

Див. зав'я́нути.

тільки 3 ос. Зробитися, стати в'ялим; зів'янути, засохнути від нестачі вологи. Приклади

Одно зацвіло, А друге зав'яло, навіки зав'яло... І листя пожовкле вітри рознесли. (Т. Шевченко)
Вівси, ледве зійшовши, зав'яли без дощу і покупилися при землі. (І. Франко)
Зламала [Киліяна] калинову гілку з твердими, ледь почервленими сонцем ягодами й вплела коневі у гриву. – Вона швидко зав'яне, – сказав Лаврін. – Дарма. (Ю. Мушкетик)

перен. Утратити свіжість, красу, силу, бадьорість; змарніти (про людину). Приклади

Біле личко червоніє Не довго, дівчата! До полудня, та й зав'яне, Брови полиняють.... (Т. Шевченко)
Він [княжич] зблід і висох від постів і малого спання. Лице його зав'яло, шкіра обвітрилася. (М. Грушевський)
Старший син Василь .. зав'яв по чужих роботах, довго хворів, помер. (К. Гордієнко)

перен. Утратити силу вияву; зникнути. Приклади

[Олена:] Кажіть щиру правду, як Богові Святому: чи вже ж змарніла моя врода, зав'яла моя краса? (М. Кропивницький)
– Твоє чуття тобі за пекло стане, Його топтатимуть усі, .. любов зав'яне, Гірка отрута лишиться в душі. (І. Франко)
Соломон не відповідав, і через те “дискусія” зав'яла. (І. Багряний)

Дієпр. акт. до зав'я́нути, зав'я́ти. Приклади

Віддавши для життя енергію своєї краси і зросту, покручені, згорблені, зав'ялі та невпокорені стоять деревця. (Р. Іваничук)

у знач. прикм., перен. Виснажений, кволий (про людину). Приклади