З'ЇЗДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

З'ЇЗДИ́ТИ

З'Ї́ЗДИТИ з'ї́жджу, з'ї́здиш; наказ. сп. з'їздь; док.

Поїхати куди-небудь і, побувши там, повернутися назад. Приклади
  • От, коб не недуга, я би був уже досі з'їздив на Україну, поробив потрібні студії і взявся до діла! (І. Франко)
  • Її наука починалась через тиждень, і вона мусила з'їздити додому по решту речей та харчі. (В. Підмогильний)
  • Наступний день був у Панаса вихідний. Тож він вирішив з'їздити на село, узявши днів на два відпуск. (Г. Коцюба)
  • Роздумувати йому не було коли: треба ще з'їздити в Інститут органічної хімії і в президію академії. (Ю. Мушкетик)
що. Здійснюючи поїздки, побувати в кількох місцях. Приклади
  • – З'їздили ми Польщу і всю Україну, А не бачили такої, Як се Катерина. (Т. Шевченко)
  • З'їздив [Остап] з ним багато чужих сторін, бачив багато світу і перед дворовими вихвалявся тим.... (Панас Мирний)
Об'їздити яку-небудь територію, місцевість у всіх напрямках. Приклади
  • Управитель уже трьох огирів заганяв, два повіти вздовж і впоперек з'їздив, та ніхто не прийшов із косами і серпами на лан. (М. Стельмах)
кого, розм. Те саме, що заї́здити1. Приклади
  • З'їздив коника, з'їздив другого. (Сл. Б. Грінченка)
по чому, вульг. Те саме, що уда́рити 1. Приклади
  • Як до Турна примостився [Лик], То з'їздив добре по зубах. (І. Котляревський)
  • – Признаюсь, я з великим би задоволенням зараз з'їздив би вам по пиці, але ви самі бачите, який я безсилий. (С. Добровольський)
  • Він ледве стримав себе. Мав би з'їздити навідліг по мармизі. (І. Білик)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.