ЖИТА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЖИ́ТО а, с.

Рослина родини злакових із продовгуватим колоском. Приклади
  • Вилітали запорожці На лан жито жати; Жито жали, в копи клали. (Т. Шевченко)
  • Ти пам'ятаєш, як косили ми в полі жито, як порвав я косу. (В. Сосюра)
  • – Парубче, куди ти? – Йду косити жито: день годує рік. (Д. Білоус)
  • Захвилювалась вода, мов жито від вітру. (М. Коцюбинський)
Зерно цієї рослини, яке використовується для виготовлення хліба. Приклади
  • [Варка:] Треба жито однести у млин. (І. Карпенко-Карий)
  • Я часто й спав у насінні – в житі, в просі, в ячмені й горосі на печі. (О. Довженко)
  • – Орав би ти землю, жито сіяв. (Григорій Тютюнник)
  • Настасові засмоктало під ребром – страшенно хотілося їсти, але в пазушному капшуку, крім пригорщі жита, нічого не було. (І. Білик)
тільки мн. жита́, і́в. Поля, на яких ростуть ці рослини; самі рослини цих полів. Приклади
  • Минав я полоси [смуги] житів. (Я. Щоголів)
  • Хилить вітер жита понад шляхом. (П. Тичина)
  • А туди за ними, геть-геть аж під ліс, видно було, як красувалися жита. (Т. Осьмачка)
  • Хто забуде чудові жита наші, наші пшениці, сади наші?... (О. Довженко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.