ЖЕБОНІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЖЕБОНІ́ТИ ню́, ни́ш, недок., розм.

Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. Приклади
  • Він замахав руками, не зводячи вирячених очей з Коржа, який щось жебонів на своє виправдання і озирався на всі боки. (С. Добровольський)
  • Учора, коли вона, схвильована, зарюмсана, тулилася до Жданового коліна і щось жебоніла йому крізь сльози, він не звернув на неї уваги. (В. Малик)
Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. Приклади
  • Він невгаваючи жебонів своїм козячим голоском, хвалив, сподівався, божився і прохав. (М. Коцюбинський)
  • Закохані пари тихо жебоніли по перелазах чи під акацією. (А. Іщук)
перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.). Приклади
  • Над нами крутився й жебонів рухливий стовп невразливої, мирно настроєної мошкари. (Я. Качура)
  • Біля самої стайні по-весняному жебонить струмок. (М. Стельмах)
  • В невеличкому декоративному басейні жебонів водограй. (В. Шкляр)
  • Дівчинка стиха сміялася, наче далекий струмок жебонів. (О. Ільченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.