ЖАЛУЮ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЖА́ЛУВАТИ ую, уєш, недок.

кого і без прям. дод., розм. Виявляти прихильність, ласку, любов. Приклади

Хоч був тато грізний, а проте дуже нас жалував. (Марко Вовчок)
Мати жалувала його щиро, бо любила його понад усі діти. (Л. Мартович)
Дуже досадно було бабі з дочкою дивитись на неї [дідову дочку], що дід її жалує. (О. Іваненко)

кого, що, розм. Берегти, оберігати кого-, що-небудь; жаліти (у 3 знач.). Приклади

– Поганяй! не жалуй коней! Треба мені зарані приїхати на вокзал! – гукав о. Артемій на парубка. (І. Нечуй-Левицький)
Знущайся, доле, не жалуй сили! .. До каплі кров мою іспий! (С. Руданський)

Неохоче витрачати що-небудь; шкодувати. Приклади

Порішили вони чи так, чи інак, не жалуючи нічого, зловити отамана. (Марко Вовчок)
Він зовсім не жалував тих грошей, що складав з зими ще собі на свиту. (М. Коцюбинський)
Цар був скупий, вимагав від людей тяжкої служби, а на утримання війська жалував грошей. (Б. Лепкий)

заст. Уболівати за чимсь, за щось; жалкувати. Приклади

Жалую, що не можу зараз послати Вам свого поличчя, бо ще не встиг сфотографуватися. (М. Коцюбинський)
Я багато часу потратила на руїни Помпеї [Помпеїв], але не жалую, бо то, здається мені, річ єдина в світі і надзвичайно цікава. (Леся Українка)

кого. Висловлювати співчуття кому-небудь, співчувати комусь. Приклади

Которих дівчат то матері й не пустили в дружки, .. а які і йдуть, то все зітхаючи та жалуючи Олесі. (Марко Вовчок)
Він розумів, що ті люди не знають, що говорять, і жалував їх. (І. Франко)

кого, що, чим і без дод., іст. Дарувати що-небудь, нагороджувати чимсь. Приклади

– Твого батька сама цариця вітала, приймала, Пісками жалувала!... (Панас Мирний)
Старшину нашу цар жалував землями й угіддями, разом із людьми, які там живуть.... (Р. Іванченко)

заст. Давати що-небудь (за послуги, заслуги і т. ін.). Приклади

заст. Іти, заходити куди-небудь. Приклади

– То Лука Федорович? – повертаючись, спитав Проценко .. – Що це вас так давно нігде не видно? Жалуйте ж сюди.... (Панас Мирний)
Матюха до гостей – запрохує їх роздягатися, у світлицю жалувати. (А. Головко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.