ЕПОХИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЕПО́ХА и, ж.

Великий проміжок часу з визначними подіями, явищами або процесами в природі, суспільстві, науці, мистецтві і т. ін. Приклади
  • Цікаво, що в ту саму епоху відбувся і третій “всесвітній потоп”, китайський, який належав до 2297 року до нашої ери. (з наук.-попул. літ.)
  • Епоха феодалізму.
Період існування, наявності чого-небудь; період у чиємусь житті. Приклади
  • – Однак я поспішала. Десять років не бачилася з родиною – ціла епоха. (Я. Качура)
  • У доелектричну епоху сільське господарство не уявлялося без вітряків. (із журн.)
Момент, пов'язаний з якою-небудь подією, зі зламом у розвитку чогось; вихідний пункт нового періоду. Приклади
  • За кілька днів [Чорнобильської катастрофи] ми немовби зробили крок з однієї епохи – доатомної – в епоху незвідану. (Ю. Щербак)
геол. Час, що відповідає певному етапові розвитку Землі. Приклади
  • Дослідження показали: сучасний клімат Антарктиди встановився в льодовикову епоху. (з наук.-попул. літ.)
астр. Час, на який подано певні відомості про небесні світила. Приклади
  • Як вірили майя, зараз триває п'ята епоха Сонця. (з газ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.