ЕЛАТИВ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЕЛАТИ́В а, ч., лінгв.

Значення безвідносно великої міри ознаки, яке виражене формами найвищого ступеня, особливо в їх експресивному вживанні. Приклади
  • У центрі поля суперлативності – найвищий ступінь порівняння прикметників (відносний суперлатив та його різновиди), а на периферії – абсолютний суперлатив (елатив), який позначає істотне перевищення або недосягнення норми. (з наук. літ.)
У фіно-угорських мовах – категоріальна форма відмінка зі значенням руху зсередини назовні. Приклади
  • Елатив – початковий відмінок у фіно-угорських мовах. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.