ДУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДУ́ТИ дму, дмеш і ду́ю, ду́єш; мин. ч. дув, ду́ла́, ду́ло́; мн. ду́ли́; наказ. сп. дми, дуй; недок.

Гнати, нести, рухати струмені повітря; віяти. Приклади
  • Дме сильний, але теплий вітер. (М. Коцюбинський)
  • Дув пасат. Проти пасату боровся білий альбатрос. (М. Йогансен)
  • З моря дув свіжий вечірній вітер. (О. Донченко)
безос. Приклади
  • Докторові дуло в спину, в ноги й у плечі. (В. Винниченко)
  • – Тут дме з вікна й підлога, наче з льоду. (Василь Шевчук)
на що, у що і без дод. Випускати з рота сильний струмінь повітря; дмухати. Приклади
  • Іван виймає флояру і дме у неї що має сили. (М. Коцюбинський)
  • В хаті довго і гірко плакала [Маріка], дуючи на червоні пучки, що туди позаходили шпари. (С. Васильченко)
  • Тітка Олена теж нахиляються до припічка і теж надувають щоки глечичком – ще дужче, ніж мати .. Дмуть, а клоччя курить і не займається. (Григір Тютюнник)
  • Омелько неквапно, дуючи на пальці, перелив із горщечка в кухличок темну, пахучу рідину. (Ю. Логвин)
Рухати повітря яким-небудь предметом. Приклади
  • Сильні міхи дують, Залізо біліє; Кладу на ковадло – Рука мені мліє. (С. Руданський)
  • [Горпина:] Дми про мене хоч халявою, та давай швидше самовар. (І. Нечуй-Левицький)
що. Розтягувати, розширювати що-небудь, наповнюючи повітрям, газом. Приклади
  • Діти дмуть [мильну бульку] для забавки. (Ю. Мушкетик)
  • Машини дмуть могутні груди. (В. Сосюра)
що, техн. Виготовляти порожнисті предмети з рідкої скляної маси за допомогою струменя повітря; видувати. Приклади
  • Стіл-станок, на якому встановлена форма з майбутньою пляшкою.., повертається на одну шосту свого обідка .. Форма перевертається догори шийкою. Її замикають під днищем і тепер дмуть крізь шийку. (Д. Бузько)
  • Дути колби.
на кого – що, розм. Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися, ображатися. Приклади
  • [Грицько:] Я б давно її посватав, сказав би твойому [твоєму] батькові; та як же ти його скажеш, коли він отак на тебе дме! (Панас Мирний)
розм. Іти, бігти, їхати. Приклади
  • – Молися за мене, жінко, – промовив він тихо. – Моліться за мене, діти. Бо я... пішов. – Дуй! (О. Гончар)
  • Максим швидко підхопив сумку й повісив її Генці на плече. – Сховаєш у себе. – Ну, дуй! – підштовхнув його до дверей. (Г. Усач)
що і без прям. дод., розм. Пити що-небудь (часто у великій кількості). Приклади
  • Горівку п'ють коряками. Одні до других припивають: – Пий, не впивайся, між чужими людьми остерігайся! – Чому не дуть, коли дають? (Б. Лепкий)
  • [Горлов:] Дивись, а браток сам дує. (О. Корнійчук)
кого, розм. Сильно бити. Приклади
  • – Плітьми мене, шельму, дути! Козацькими нагаями пороти!.. – скрикнув Довбня. (Панас Мирний)

ДУ́ЛО а, с.

Ствол вогнепальної зброї. Приклади
  • Через частокіл визирали .. дула гармат. (П. Панч)
  • Дула гвинтівок, багнети, світло-зелені шоломи тьмяніють, вкриваються дрібними крапельками роси, втрачають свій казенний блиск. (П. Колесник)
  • Ледве відчинилися двері, дуло нагана тицьнулося в груди Митрофанові. (Микита Чернявський)
Передній отвір ствола вогнепальної зброї. Приклади
  • Лаврін направив дуло вище вовків і .. натиснув пальцем на собачку. (Ю. Мушкетик)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.