ДУСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДУ́СЯ і, ч. і ж., розм.

Уживається перев. при пестливому звертанні до кого-небудь. Приклади
  • – Та встань, мила, та встань, дусю, не лежи. (П. Чубинський)
  • – Познайомте ж мене з ним, коли це той! От який дуся! Який він гарний! Які ви щасливі! – аж пищала стара панна. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Душечка:] Ромцю, ти ж, дусю, не забувай.... (С. Васильченко)
  • Вона подивилася на мене довгим, лагідним, проникливим поглядом. – Ви дуся! – сказала. (Валерій Шевчук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.