ДОСТОЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДОСТО́ЮВАТИ юю, юєш, недок., ДОСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док., що і без дод.

Стояти до закінчення чого-небудь, до певного строку. Приклади

Скільки ж не косили ті, що вижили, – не могли впоратися навіть з малою частиною. Зерно обсипалося. Потім аж до Різдва достоював, гинучи, той врожай. (В. Барка)
У нас підйом був о 9-й годині, так що побудив він нас, щоб розважитись, бо йому сумно було достоювати зміну. (В. Рубан)
– Недовго достояти; побачу, що вони тут робитимуть. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Сяк-так службу Божу достояла і до родичів своїх далеких не зайшла, а подалась назад. (І. Цюпа)
Була зоряна ніч, і місяць достоював на варті одиноко. (Н. Рибак)

розм. Робитися зрілим, стиглим. Приклади

Ще груші не достояли, а Лаврінові діти кинулись на їх, як бджоли на мед. (І. Нечуй-Левицький)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.