ДОРОБЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ДОРОБЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, ДОРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. доро́блять; док.
що.
Закінчувати робити що-небудь, доводити яку-небудь роботу, справу до кінця.
Приклади
- Валя, засукавши рукава.., доробляє модель авіапланера. (І. Микитенко)
- Щоб вісь нову до воза доробити, Слуга взяв перше дерево край шляху. (І. Франко)
- Ставши гетьманом, він [Самійло Кішка] заповзявся доробити те, що не вдалося Байді, а саме: відкрити запорожцям шлях до моря. (А. Кащенко)
- Покрилась тьмою Україна, Засумував старий Дніпро. І доробила Катерина, Чого не встиг зробить Петро. (В. Сосюра)
- – Не знаю, – мляво промовив Ігор, – мабуть, піду до столярної майстерні. Дороблю човна. (І. Багмут)
- На нього, Івана Степановича, напосілося відчуття, що він щось не доробив, не наказав зробити. А от що, пригадати не міг. (Г. Колісник)
чого і без прям. дод., розм.
Працювати певний час або до певного часу.
Приклади
- Не знаємо, як і дня доробили. Надвечір рушили додому. (Ю. Яновський)
що.
Приладновувати що-небудь додатково.
Приклади
- Практичні нашівці [жителі міста Наше] .. доробили дерев'яні жолоби, по яких вода лилась просто до підніжжя дзвона. (Ірина Вільде)
Доробля́й
Етимологія: ← доробл-я́(ти)
Особа, яка доробляє.
Приклади
- Новокузнецький майстер-доробляй також не відставатиме… (Канал 24: Вєсті Кремля, 11.11.16)
Словотворчість незалежної України 2012-2016
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.