ДОРОБЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДОРОБЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, ДОРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. доро́блять; док.

що. Закінчувати робити що-небудь, доводити яку-небудь роботу, справу до кінця. Приклади
  • Валя, засукавши рукава.., доробляє модель авіапланера. (І. Микитенко)
  • Щоб вісь нову до воза доробити, Слуга взяв перше дерево край шляху. (І. Франко)
  • Ставши гетьманом, він [Самійло Кішка] заповзявся доробити те, що не вдалося Байді, а саме: відкрити запорожцям шлях до моря. (А. Кащенко)
  • Покрилась тьмою Україна, Засумував старий Дніпро. І доробила Катерина, Чого не встиг зробить Петро. (В. Сосюра)
  • – Не знаю, – мляво промовив Ігор, – мабуть, піду до столярної майстерні. Дороблю човна. (І. Багмут)
  • На нього, Івана Степановича, напосілося відчуття, що він щось не доробив, не наказав зробити. А от що, пригадати не міг. (Г. Колісник)
чого і без прям. дод., розм. Працювати певний час або до певного часу. Приклади
  • Не знаємо, як і дня доробили. Надвечір рушили додому. (Ю. Яновський)
що. Приладновувати що-небудь додатково. Приклади
  • Практичні нашівці [жителі міста Наше] .. доробили дерев'яні жолоби, по яких вода лилась просто до підніжжя дзвона. (Ірина Вільде)

Доробля́й
Етимологія: ← доробл-я́(ти)

Особа, яка доробляє. Приклади
  • Новокузнецький майстер-доробляй також не відставатиме… (Канал 24: Вєсті Кремля, 11.11.16)
Словотворчість незалежної України 2012-2016
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.