ДОПІКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДОПІКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ДОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. допі́к, пекла́, ло́; док.

що і без прям. дод. Закінчувати пекти; пекти до повної готовності. Приклади

В кухні ще допікають, доварюють, дожарюють. (В. Кучер)
[Онисько (махнув безнадійно рукою):] Пік, та не допік .. Словом, ніякого хліба не вийшло. (О. Коломієць)
Наталка вийняла з печі коржики, а вони ще не готові. Треба допікати. (з газ.)

що. Пекти додатково. Приклади

У господині не помістилися всі пампушки в духовці, а тому довелося допікати ще десяток додатково. (із журн.)

розм. Сильно діючи, завдавати фізичних неприємностей. Приклади

Сидить Лис у ямі, і знов йому голод допікає. (І. Франко)
Час не стояв; сонце підпливало все вище та вище, не гріло вже, а почало допікати. (Панас Мирний)
Допікали комарі, але я не мав сили від них одбиватися. (А. Шиян)
Гетьман, звідколи поставив Зофею на дорогу печалі, дуже подався. Ізнов допікали суглоби. (Г. Колісник)
Коли допік голод, причалили біля якогось невеличкого сільця до берега, і Якуб купив кілька десятків сухих ячних коржів і торбу овечого сиру. (В. Малик)

кому, розм. кого і без дод., перен. Словами, діями виводити когось із терпіння, рівноваги; діймати, дошкуляти. Приклади

Нічим так не допікали Якимцеві наймити і наймички, як ляканням тією школою. (І. Нечуй-Левицький)
Надто допікала цензура, що часто в корені підрізувала і нищила заходи коло тієї чи іншої книжки. (С. Єфремов)
Як допекли їй там оті прокляті, не витримала моя голубонька: втекла до своєї матінки! (Леся Українка)
– Чим це ви так допекли старому, що скаржиться Ользі Петрівні? – запитав Лисенко. (М. Олійник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.