ДОМИСЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДОМИ́СЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ДОМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод.

Придумувати що-небудь додатково до того, що вже є. Приклади

Почую уривок якоїсь розмови – i домислюю, що далi. Незабаром я всiх вражав здогадливiстю. (Р. Андріяшик)
Це як зі снами – їх треба запам'ятовувати відразу ж, у мить пробудження. Потім уже нічого доброго з цього не вийде і доведеться домислювати, а це нечесно. (Ю. Андрухович)
Так вже створена людина: завжди вона намагається все зрозуміти, все усвідомити. А коли це не вдається, – домислює, домальовує багато що в своїй уяві. (з наук.-попул. літ.)
Ви могли багато домислити, перекрутити, доповнити своїм, суб'єктивним, земним. (О. Бердник)
Офіцери, переказуючи цю розмову один одному, домислили щось від себе. (О. Шугай)

Обдумувати до кінця. Приклади

Адам ревниво міркував, домислюючи, чому така прихильність до заброди.., та отець Ераст сам обмовився. (М. Малиновська)
– Не зразу я домислив, сивий, Як це забуть, – моє, твоє... А бачу нині: тут кує Рільник життя своє щасливе. (М. Рильський)
Повинність княжа – нелегка повинність. Десь поспішив, десь не домислив за безліччю клопотів, десь був у гніві і не зумів стати вище гніву. (Д. Міщенко)
Існують інші цінності, за якими слід поділяти людей, якщо вже він так прагне поділу. Тут Загатний чогось не домислив. (В. Дрозд)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.