ДОКОЧУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДОКО́ЧУВАТИСЯ уюся, уєшся, недок., ДОКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док.

Котячись, досягати якого-небудь місця, певної межі. Приклади
  • Хвилі лізуть на берег і одкочуються назад. Ще хвилі – докочуються до слідів на піску. (Ю. Яновський)
  • Камінь стрімголов пострибав крутим узгір'ям, захоплюючи по дорозі інше каміння, докотився до берега, і в море вже посипався справжній кам'яний град. (О. Донченко)
перен., розм. Доходити, доводити себе до чого-небудь небажаного. Приклади
  • – Куди ж це я докотився, що з цими дурнями під одним дахом, за одним столом сиджу? – з жахом запитав себе Чайка. (Д. Бузько)
  • [Вихователька (до хлопців):] Ні, вона таки рано чи пізно докотиться до інфаркту з отакими вихованцями. (Ю. Збанацький)
перен. Доноситися (про сильні, розкотисті звуки). Приклади
  • Від Перекопу докочуються гарматні гули. (О. Гончар)
  • Мов прірву прорвало, докотився крик до мого вуха. (Панас Мирний)
  • Луна від пісні понеслася далеко-далеко, докотилась до села. (І. Цюпа)
Доходити, поширюватися, ставати відомим. Приклади
  • Нові й нові вісті, як хвилі велетенського моря, докочувалися до палат госпіталю. (С. Скляренко)
  • Все частіше докочувались про Каховку різні чутки. (О. Гончар)
  • Звістка про Жовті Води і Корсунь докотилася й до Мангуша. (Р. Іваничук)
розм. Діставатися, добиратися, доїжджати куди-небудь. Приклади
  • Докотився поїзд до Поста Волинського. (О. Довженко)
  • За товариською гутіркою надвечір докотилися до Одеси. (Мирослав Ірчан)
  • Докотилася весна й до Києва. (Л. Дмитерко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.